6. Бажання

Річ у тім, що на найбазовішому рівні нашої матеріальної дійсності, на рівні квантової фізики, тобто «квантового супу» всіх можливих варіантів, усі частинки, що складають наш матеріальний світ, народжуються (виринають із «квантового супу») у парі з так званими античастинками (пра-матерією). І ці самі античастинки, маючи від'ємну масу і несучи в собі від'ємну (за знаком) енергію, являють собою фізичне вираження наших бажань. Отже, всі частинки народжуються парами: частинка-античастинка, тобто все в цьому світі існує лише в парі з бажаннями, що цьому відповідають. І звідси випливають два приголомшливі висновки.

Перший: усі бажання вже здійснені, по-іншому просто не може бути, – з погляду квантової фізики, в момент, коли народжується бажання (антиматерія), у парі з ним народжується й матерія (енергія), яка в точності відповідає цьому бажанню. Вони просто не можуть одне без одного існувати.

Другий висновок, що випливає з першого: все, що є у Твоєму світі, – результат Твоїх і тільки Твоїх бажань, ніхто інший у цьому «не винен». Проблема в тому, що ми, не знаючи цього (точніше, вірячи у протилежне, що все досягається лише важкою працею), ми, не вірячи в цю простоту, коли в нас з'являлися якісь бажання, самовіддано кидалися їх здійснювати – борючись із

світом, прогинаючи обставини, витрачаючи на це дуже багато енергії – енергії, яка вже створила все бажане, але своїм «досягаторством» ми забирали цю енергію у вже створеного, витрачаючи її на непотрібні дії, на боротьбу – на заробляння грошей, на постановку цілей, на наміри, вироблення плану і спроби його реалізувати, організацію людей і ресурсів, на контроль і досягнення тощо.

У результаті ми забирали енергію у вже реалізованих у матерії бажань, і вони буквально розчинялися в нашій реальності. Замість них з'являлося багато метушні, багато «важливих» – і таких, що ні до чого не приводять, – справ, але не було втілення істинного бажання: енергія була витрачена даремно. Це, своєю чергою, породжувало багато суперечливих бажань усередині нашої свідомості. Раз у раз, будуючи плани і розчаровуючись у спробах їх реалізувати, ми накопичували внутрішню втому, образи на тих, «хто нам завадив», провину за «власні помилки», якими ми пояснювали, чому не вийшло цього разу, сором за свою неспроможність, страхи, що знову не вийде, тощо, з чого народжувалися зовсім інші бажання, не пов'язані з первісними, істинними бажаннями нашої душі – бажання щось комусь довести, бажання виправдатися, бажання покарати Себе, бажання не мати, щоб не нести за це відповідальності, бажання лінуватися і зовсім нічого не робити, зберігаючи залишки енергії, бажання сховатися від усіх, навіть бажання померти, щоб «змити ганьбу»…

І ці підсвідомі (тобто неусвідомлювані нами) бажання вступали в конфлікт з усіма нашими новими починаннями. Вони теж як антиматерія породжували відповідну їм матерію: запускаючи відповідні сценарії в нашому житті – хвороб, боргів, невиконаних зобов'язань, втрати репутації, судового та кримінального переслідування, силового тиску, конфліктів, розбірок, великої кількості емоційного болю, страждання і, зрештою, смерті, і нам доводилося вже боротися не за здійснення бажань, а за саме виживання. І хоча ми самі ж і запускали всі ці процеси у своєму житті, нам здавалося, що це якийсь недружній і небезпечний світ намагався нас знищити. І ми хотіли відстояти своє, захистити, помститися, знищити «ворога», хоча ніякого ворога тут, крім нас самих, ніколи не було.

У результаті в нас усередині, в нашій свідомості, формувалося безліч суперечливих бажань, які, наче лебідь, рак і щука, тягли «віз» нашої реальності в різні боки.

Що робити? Потрібно навчитися розбиратися з усіма накопиченими внутрішніми суперечностями і поступово очистити свою свідомість від деструктивних шаблонів поведінки та прийняття рішень, підсвідомих програм і суперечливих бажань, які запускають програми самознищення і боротьби із Самим Собою. Потрібно привести до згоди всіх «раків і щук» із нашими «лебедями». І навчитися, нарешті, бачити,

що всі бажання вже здійснені, і не вимагають жодних зусиль з нашого боку, а дії нам потрібні тільки для творчості, а не досягнень, тому що бажання творчості, спів-творчості одне з одним – це самостійні бажання нашої душі, які теж створюють під себе всі необхідні умови, щоб ми могли проявити себе як творці і як будівничі – це теж істинні бажання нашої душі, і ось вони якраз і вимагають нашого прояву, наших дій, і цими бажаннями теж породжується відповідна енергія – це енергія натхнення, наснаги, творчого пориву й імпульсів душі до єднання з однодумцями, спів-творцями.

Тому, мій друже, Ти можеш не переживати з приводу того, що раз усі Твої бажання вже здійснені, Тобі «зовсім нічого буде робити». Навпаки, прийнявши свої бажання здійсненими, Ти звільнишся від необхідності заробляти, прогинати реальність, контролювати, маніпулювати іншими і досягати, звільнишся – для втілення істинних бажань Твоєї душі – для Творчості, Любові та Співпереживання Багатогранної Істини – Твого істинного призначення, яке одне тільки й робить нас щасливими, тому що відповідає нашій істинній природі – і тоді Ти зможеш втілити свій Найвищий Потенціал – як людина-творець, як живий бог у плоті, як унікальний прояв Єдиного Бога, Єдиного Життя у Твоїй неповторній людській формі, живим прикладом втілюючи мрію про Життя Вічне. Адже Тобі більше

незачем буде вмирати, оскільки бажання смерті буде Тобою зцілене, а бажання життя, Справжнього Життя, тільки зміцніє і втілиться в реальності Вічного Буття.

Це не якась казка. Це реальність. Адже всі Твої бажання вже здійснені. Якими бажаннями створена Твоя нинішня реальність? Чи можеш Ти їх розпізнати?