9. Перша молитва

Господи, я не знаю, є Ти чи ні, але я дуже хочу, щоб Ти був, і був у мені, я дуже хочу, я прагну Твоєї Божественної Благодаті, Твоєї Сили, Твоєї Любові, Твоєї Волі й Міцності в мені, Твого Всепереможного Духа в мені – Духа Сили, Любові, Істини, Єдності й Цілісності! Я хочу жити не собою старим, але Собою Новим, своїм Найвищим Потенціалом, Тобою, Який і є Бог у мені! Я хочу, я прагну цього, відкрийся в мені, Господи, Бог Отець, Бог Мати, Бог Дух Святий! І якщо Ти є, Господи, якщо Ти є, Той, про Якого говорять усі святі, що присвятили себе цілком Єдиній Любові та Істині й Силі, і Духу як скарбниці Найвищого Потенціалу Людини, і виносили Тебе як Сина Людського своєю вірою, своїми бажаннями й прагненнями, якщо Ти є, Господи, наповни мене своєю Присутністю, відкрий мені Істину, яка і є Життя, і Сенс Життя, щоб мені було заради чого ЖИТИ!

Інакше все пусте, Господи, без Тебе все не має сенсу! Без Тебе, без Тебе в нас, ми просто народжуємося, страждаємо й помираємо, народжуємо дітей, постачаючи їх на цю фабрику страждання як нових жертв із тим самим приреченням на безславний кінець і животіння в болоті щоденної рутини, боротьби за виживання, яка незмінно закінчується програшем, без Тебе, Господи, все не має сенсу, їм здається, що він є – у

грошах, владі й успіху – що ось, ще ледь-ледь, трохи більша квартира, трохи краща машина, трохи крутіший одяг, престижніший відпочинок та освіта для дітей – і вони здобудуть щастя – але це не так! Вони, всі ми, нещасні, Господи, без Твоєї Любові, без Насолоди Духом Твоїм у нас, без Істинної Сили і Свободи та Радості, Яка ні від чого зовнішнього не залежить! Ми жебраки без Твоєї Присутності в нас, без Твого Божественного Дару в нас, ми жебраки, хоч і хизуємося своїми дрібними, марнославними досягненнями, але все це тільки від глибинного сорому своєї нікчемності, щоб прикрити наготу свою і на певний час забутися в дрібних задоволеннях, які в підсумку завжди обертаються стражданнями та нещастями!

Я не знаю, Господи, є Ти чи ні, але якщо навіть Тебе немає, Господи, якщо навіть Тебе не було до мене, до цієї самої миті, я ХОЧУ, щоб Ти був! Я покладаю життя своє і віру свою, і всі мої бажання, і всі мої думки, і всі почуття мої за те, щоб Ти був, і відкрився мені, всім нам, і увійшов у нас Нашим Найвищим Потенціалом, тим, заради Якого єдино й варто було жити, жити й помирати величезною кількістю безглуздих життів у безплідних спробах цей Сенс і це Щастя знайти.

Я хочу, Господи, Боже, Отче мій і Мати моя, щоб Ти був, і Є і Будеш! Відкрийся мені, Господи! Назви світле Ім'я Твоє, щоб я знав, як до Тебе звертатися! Будь Істиною в мені, Любов'ю в мені, Силою в мені,

Радістю в мені, Розумом і Премудрістю в мені, щоб відчувати мені Благодать Твоєї Присутності та Нашої з Тобою Єдності в мені – вічно! Тому що тільки так і можна жити вічно! Тільки так і можна перемогти смерть – Істиною, Любов'ю, Силою Життя і Благодаттю Божественної Позачасової Присутності Духа в мені, у всіх нас – Нашою Божественною Єдністю, у Якій увесь сором, уся людська нікчемність, уся тупість, усі страхи та всі смерті з'єдналися, нарешті, з виношеним – ними ж – Нашим Найвищим Потенціалом – Величі, Свободи, Сили, Радості, Розуму, Премудрості й Любові! Єдності, у Якій жертва й твар з'єдналася з виношеним нею Творцем і Богом в акті Творення!

Не для себе одного прошу, Господи, але для всіх нас і за всіх нас прошу, Господи, БУДЬ!

Хай буде так, бо Я, Людина, Вінець Творіння Твого, Господи! І моя воля, і моя віра, і мої бажання – закон для мого світу! І тому – звершилося.

Я Єсмь Той Хто Я Єсмь. Ми Єсмь Те Хто Ми Єсмь. І Ми Єсмь Одне. Ми Єсмь Любов. І Істина, і Життя. І Шлях, Який пройдено. І Шлях, Який вічний.

А тепер я замовкаю, Господи, щоб у тиші серця мого і розуму, почути ТВОЮ ВІДПОВІДЬ, ІМ'Я ТВОЄ І

ІСТИНУ. Бо тільки цього я бажаю всім серцем, усією душею і всім розумінням моїм, Господи. Відповідай мені!

Тому що якщо Ти є, Є і Я. Я Справжній.