17. Насолода

Було прийнято вважати, що насолода – це щось неправильне, аморальне, ганебне. Що, якщо ми говоримо про духовність, про любов, про святість і про Бога, то це обов'язково про страждання і великі муки.

Бог – це передусім, Насолода. Христос залишив нам 10 заповідей. І це не про «не вбий і не вкради» – то заповіді Мойсеєві, Заповіді Старого Завіту. Христос же залишив 10 заповідей Нового Завіту. З них 1 заповідь про Любов, і 9 – заповіді Блаженства. А що таке Блаженство? Блаженство – це вищий ступінь насолоди.

Просто Христос нам показує специфічний шлях до Насолоди. Не той, до якого ми звикли. Він каже – насолода насолоді різниця, і та насолода, якою ти насолоджував своє тіло коштом зовнішніх джерел: обжерливість, хіть, блуд, алкоголь, наркотики, розваги, влада над іншими – руйнувала тебе, буквально зжираючи твою енергію (яку, нагадаю, тобі видали на 120 років, а ти прагнув її витратити – всю – за вихідні)). Та й насолодою це важко було назвати, зовнішні задоволення завжди залишали відтінок незадоволеності, тобі завжди було мало, ти завжди чекав від них більшого – у передчутті, а за підсумком – розчаровувався. І з кожним разом така насолода

ставала все менш і менш насолодною, все більш тьмяною, сходячи нанівець. Втрачалася сама здатність до насолоди. По суті, це була гіркота в солодкій упаковці.

Але є така Насолода, каже Христос, Вища Насолода, властива твоїй природі – яка ні від чого зовнішнього не залежить, і яка не лише потужніша за всі зовнішні задоволення, які ти знав, – така, яка просто насолода-Насолода, насолода у ступені Блаженства, і вона не тільки дарує відчуття досконалої задоволеності й повноти, але й з кожним разом стає все потужнішою та різноманітнішою. Це Насолода істинною – абсолютною, безумовною, вічною – Любов'ю, почуттям Божественної Сили, співпереживанням Самої Істини – Насолоди злиттям зі своєю Божественною природою, з Богом, із самим Джерелом Насолоди всередині тебе.

Саме цей стан Блаженства Христос називає Царством Божим, і спеціально додає, щоб ми не сумнівалися, що це про внутрішній стан, а не про якусь зовнішню міфічну, райську, країну:

«Бо ось, Царство Боже всередині вас є».

Так, ця Насолода вимагає з нашого боку деякого зусилля, прояву волі, тому святі отці кажуть про неї, що це солодкість, загорнута в гірку обгортку. Але вдумайся, воля, володіння собою, саме по собі, річ

насолодна. За підсумком ми отримуємо ідеальну формулу: насолода, яка збільшує Насолоду. Воля – це насолода, недарма в російській мові слово «воля» – це ще й синонім свободи. Воля – це насолода, адже так приємно відчувати, що ніякі зовнішні спокуси не володіють тобою, що ти сам розпоряджаєшся своєю увагою, своїми тілесними позивами і вмієш спрямовувати їх на те, що потрібно тобі, а не твоїй мікрофлорі та гормонам (читай, бісам). Так кайфово бути воістину вільним, відчувати цю свободу, насолоджуватися цією свободою! Справжньою Свободою замість ілюзії, яку дають гроші та зовнішня влада. Адже по суті, гроші та зовнішня влада – це лише спосіб задовольнити рабські похоті. Для Справжньої Свободи та істинного Насолоди не потрібні ні те, ні інше – ні гроші, ні влада – для Справжньої Свободи та істинного Насолоди потрібне тільки володіння собою.

І ось заради цієї Насолоди святі йшли зі світу, йшли в аскезу, постили, звершували подвиги безперервної молитви, стовпництва та чувань – заради Насолоди, Вищої Насолоди єднання з Богом усередині себе. І завдяки їхньому служінню, яке й здобуло цю Благодать, це Блаженство у всій його Божественній повноті, ланцюгом поколінь наповнюючи Скарбницю Духу, для ось цього самого часу, в який пощастило жити нам з тобою, часу, який святі отці і Сам Христос називали «віком прийдешнім», – завдяки сукупному

подвигу святих, нам – сьогодні – ця Насолода дістається майже задарма.

Від тебе вимагається лише заявити свою волю, пройшовши Христове Причастя Любові, і з'єднавшись із Богом у собі, очистити своє тіло й душу – зовнішнім постом, зовнішнім стриманням, але всередині – справжнім бенкетом Істини й Духу, Живим Словом Божественної в тобі Присутності, Живим Словом Внутрішнього Діалогу з Богом, Насолодою Любові, яка не знає собі рівних за багатством проживаної глибини, сили й різноманіття відтінків – від душевного трепету до Екстатичного Блаженства і Божественної Благодаті Істини, яка в моменті Єдиного Зараз, в акті Єднання з усім Сущим, відкриває тобі всю багатовимірну та багатосвітову картину Буття. Буття Бога, Буття Духу, Буття всього Всесвіту, який – у цей момент ти це ясно бачиш і переживаєш усім своїм єством – весь, цілком, міститься в Тобі. Бо Ми Єсмь Одне.

Бог – це Насолода. І Бог як Наш Сукупний Найвищий Потенціал дарує тобі цю Насолоду не за індивідуальними твоїми заслугами, але з Ласки Божої, викуповуючи твою душу, і тіло, і розум з усіх страждань, страхів і болю, з усієї цієї несвободи гріха та залежностей від зовнішнього, з в'язниці нав'язаних тобі та неусвідомлено сприйнятих вірувань і переконань, – звільняє простим актом Причастя Своїй Божественній Свідомості, та усвідомленням і прийняттям – з

твого боку – цієї Спокутної Жертви Христа, Колективного Христа, який помер за гріхи всього Людства, за всі досвіди відходження людини від своєї істинної природи, який помер старою людиною і воскрес Людиною Новою, Обожненою і Святою – воскреслого для Життя Вічного і Вічної Насолоди Божественними якостями Любові, Сили, Істини і Вічної співтворчості з Отцем у невичерпному Достатку Матері – воскреслого в Тобі, Мій возлюблений друже.