КНИГА ПРОРОКА ЗАХАРІЇ 11 · Приречена отара

1Відчини навстіж брами свої, Ливане, і нехай вогонь пожере кедри твої!

2Голоси, кипарисе, бо впали кедри! Як спустошені могутні! Голосіть, дуби Башану, бо величний ліс повалено додолу!

3Слухай: лемент пастирів, бо розкішні пасовища їхні спустошені; слухай: рикання могутніх звірів, бо хащі Йордану спустошені.

4Так сказав мій Бог ВІЧНИЙ: Паси овець, призначених на забій,

5яких покупці вбиватимуть безкарно, а продавець їхній казатиме: «Благословенний БОГ! Я розбагатію», і пастир їхній не змилується над ними.

6Бо Я більше не змилуюся над жителями цієї землі, — промовляє БОГ, — але віддам кожного на милість ближнього його і на милість царя його; вони розтрощать край на цурки, і Я не визволю його з рук їхніх.

7І пас я овець, призначених на забій, задля отих убогих овець. І взяв я собі дві палиці, одну з яких назвав Благовоління, а другу — Єдність, і взявся пасти овець.

8Але я позбувся трьох пастирів за один місяць; тоді урвався мій терпець до них, і вони натомість відчули відразу до мене.

9Тож я проголосив: «Я не буду пасти вас; що має померти — нехай помре, а що має пропасти — нехай пропаде; а решта нехай пожирає плоть одне одного!»

10Взявши мою палицю Благовоління, я розсік її надвоє, щоб скасувати заповіт, який я уклав з усіма народами;

11і коли того дня його було скасовано, ті самі вбогі вівці, які пильнували мене, збагнули, що це вістка від БОГА.

12Тоді сказав я їм: «Якщо ви вдоволені, дайте мені мою платню; якщо ж ні — не давайте». Тож вони відважили мою платню, тридцять шекелів срібла —

13величну суму, в яку мене оцінили вони. БОГ сказав мені: «Поклади це до скарбниці». І взяв я тридцять шекелів і поклав їх до скарбниці у Домі БОГА.

14Тоді розтяв я надвоє другий мій посох, Єдність, аби скасувати братерство між Юдою та Ізраїлем.

15БОГ сказав мені далі: Візьми собі спорядження безглуздого пастиря.

16Бо ось Я підніму на землі пастиря, який не згадає про загиблих [овець], не шукатиме заблукалих, не зцілюватиме поранених, не підтримуватиме кволих, але їстиме м'ясо годованих і відриватиме копита їхні.

17О, нікчемний пастирюХто полишає отару!Хай меч зійде на рамено йогоІ на праве око його!Рамено його геть усохне;Праве око його зовсім осліпне.