ПІСНЯ ПІСЕНЬ 4 · Соломон захоплюється нареченою

1О, прекрасна ти, кохана моя,О, прекрасна ти.Очі твої немов голубкиЗ-за твого серпанку.Волосся твоє немов отара кіз,Що спливає з гори Ґілеад.

2Зуби твої немов отара овець непевних, можливо «стрижених». Що сходять із купелі;Усі вони мають двійнят,І жодна не втратила потомства.

3Губи твої немов багряна нитка,Уста твої чарівні.Чоло твоє з-за твого серпанку[Сяє], немов розрізаний гранат.

4Шия твоя немов Башта Давидова,Зведена для зброї,Увішана тисячею щитів —Усіма сагайдаками воїнів.

5Двоє грудей твоїх немов двоє оленяток,Близнят газелі,Що пасуться серед лілей.

6Коли день лагідно повієІ тіні втечуть,Я полину до гори мирри,До пагорба ладану.

7Уся ти прекрасна, кохана моя,Немає вади в тобі.

8З Ливану йди зі мною;З Ливану, наречена моя, зі мною!Зійди з верхів'я Амани,З вершини Сеніру та Гермону,З лігвищ левів,З пагорбів леопардів.

9Ти полонила серце моє,Моя єдина, моя наречена,Ти полонила серце моєОдним [поглядом] очей твоїх,Однією низкою намиста твого.

10Яка солодка любов твоя,Моя єдина, моя наречена!Наскільки ж краща любов твоя за вино,Пахощі мастей твоїх запашнішіЗа будь-які прянощі!

11Солодощі капаютьЗ уст твоїх, о наречена;Мед і молокоПід язиком твоїм;А пахощі шат твоїх —Немов пахощі Ливану.

12Сад замкнений —Моя єдина, моя наречена,Водограй замкнений,Джерело запечатане.

13Пагони твої — сад гранатових яблукТа всіх розкішних плодів,Хни та нарду —

14Нард і шафран,Пахуча тростина й кориця,З усіма запашними деревами,Мирра й алое —Усі найдобірніші пахощі.

15[Ти —] садове джерело,Криниця живої води, Потік із Ливану.

16Прокинься, о вітре північний,Прилинь, о вітре південний!Повій на сад мій,Щоб розлилися пахощі його.Нехай увійде мій коханий до саду свогоІ споживає соковиті плоди його!