ПІСНЯ ПІСЕНЬ 3 · Сон нареченої

1На ложі моїм уночі шукала я того, кого кохаю, — шукала я, та не знайшла його.

2«Устану ж я і походжу по місту, по вулицях і по майданах; шукатиму того, кого кохаю». Шукала я, та не знайшла його.

3Стріли мене сторожі, що обходять місто: «Чи не бачили ви того, кого кохаю?»

4Ледве я минула їх, як знайшла того, кого кохаю. Ухопила його і не відпускала, доки не привела його в дім моєї матері, до спочинку тієї, що зачала мене.

5Заклинаю вас, о діви Єрусалимські, газелями чи польовими ланями: не будіть і не збуджуйте Любові, доки їй завгодно!

6Хто це вона, що сходить від пустелі, немов стовпи диму, оповита смирною і ладаном, усіма пахощами купця?

7Ось ложе Соломонове, оточене шістдесятьма воїнами з воїнів Ізраїлевих,

8Усі вони навчені «вчитися.» у війні, вправні в битві, кожен із мечем при стегні через нічний страх.

9Цар Соломон зробив собі ноші з дерева ліванського.

10Стовпці їх зробив зі срібла, спинку — із золота, сидіння — з пурпурової вовни. Усередині вони вбрані з любов’ю дівами Єрусалимськими.

11О діви Сіонські, вийдіть і погляньте на Царя Соломона у вінці, яким мати його увінчала його в день весілля його, у день його блаженства.