ПСАЛЬМА 77 · У день скорботи я шукав Господа

1Для провідника хору; на Єдутуні. Асафа. Псалом.

2Взиваю голосно до Бога; кличу до Бога, щоби почув мене.

3У день скорботи моєї звертаюся до Владики мого, з рукою [піднесеною]; [очі мої] виливаються всю ніч без спочинку; не знаходжу розради.

4Згадую Бога й стогну; нарікаю, і знемагає дух мій. Села.

5Ти повіки мої тримав відкритими; я збентежений, говорити не можу.

6Роздумую про дні давні, про роки віків минулих.

7Пригадую вночі глузування з мене; розмовляю з собою; дух мій допитується:

8«Чи навіки відкине Владика мій і вже ніколи не виявить ласки?

9Чи назавжди зникла така вірність? Чи на всі часи залишаться невиконаними оті обітниці?

10Чи забув Бог милосердя? Чи замкнув Він у гніві Своє співчуття?» Села.

11І сказав я: «Це моя провина, що змінилася правиця Всевишнього».

12Згадую діла Яг; так, згадую чудеса Твої віддавна;

13Роздумую про всі діла Твої; сповіщаю про чини Твої.

14О Боже, святі путі Твої; який бог такий великий, як Бог?

15Ти — Бог, що творить чудеса; Ти явив силу Свою серед народів.

16Раменом Своїм викупив Ти Свій народ, дітей Якова та Йосипа. Села.

17Бачили Тебе води, о Боже, бачили Тебе води й здригнулися; затремтіли й самі безодні.

18Хмари виливали воду; небеса гуркотіли; стріли Твої літали;

19Грім Твій гуркотів, наче колеса; блискавиці освітили світ; земля тремтіла й здригалася.

20Шлях Твій проліг крізь море, стежка Твоя — через могутні води; слідів Твоїх не було видно.

21Вів Ти народ Свій, немов отару, рукою Мойсея та Аарона.