ПСАЛЬМА 74 · Чому Ти відкинув нас назавжди?

1Маскіл Асафа. Чому, о Боже, Ти навіки відкинув нас, чому палає гнів Твій на отару пасовиська Твого?

2Згадай громаду, яку Ти придбав споконвіку, плем'я спадку Твого, яке Ти викупив, гору Сіон, де Ти оселився.

3Підведися супроти невпинного спустошення, супроти всього лиходійства ворога у святині.

4Твої супротивники ричать посеред Твого місця зборів; вони встановили свої знаки за знаки правдиві.

5Це схоже на те, як здіймають сокири на дерево розгалужене;

6сокирою та списом вони розбивали різьблення її.

7Вони віддали святиню Твою на поталу вогню; знеславили аж до пороху оселю присутності Твоєї.

8Вони вирішили: «Знищмо їх усіх разом!» Вони спалили всі Божі святилища на землі.

9Знамень наших ми не бачимо; немає більше пророка; і ніхто серед нас не знає, доки.

10Доки, о Боже, ворог буде хулити, доки супротивник навіки зневажатиме Твоє ім’я?

11Чому Ти стримуєш руку Твою, правицю Твою? Витягни її з пазухи Твоєї!

12О Боже, мій Володарю відвіку, що чинить визволення серед землі;

13це Ти міццю Своєю розсік море, Ти розтрощив голови чудовиськ у водах;

14це Ти розчавив голови Левіяфана, віддав його на поживу мешканцям пустелі;

15це Ти відкрив джерела й потоки, Ти осушив ріки повноводні;

16Твій є день, ніч також Твоя; це Ти поставив світило сонця;

17Ти утвердив усі межі землі; літо й зиму — Ти створив їх.

18Згадай про те, як ворог хулить БОГА, як нікчемний люд зневажає Твоє ім’я.

19Не віддай дикому звірові Твоєї горлиці;не знехтуй навіки громадою Твоїх убогих.

20Зглянься на завіт!Бо темні місця землі сповнені лігвищ беззаконня.

21Нехай пригноблений не відійде розчарованим;нехай убогий та нужденний славлять Твоє ім'я.

22Повстань, о Боже, оборони Твою справу;пам'ятай, що негідники хулять Тебе увесь день.

23Не знехтуй криками Твоїх ворогів,гомоном Твоїх супротивників, що повсякчас здіймається.