ПСАЛЬМА 49 · Скороминущість багатства

1Для керівника. Синів Кореєвих. Псалом.

2Почуйте це, всі народи; прихиліть вухо, всі мешканці світу,

3як низькі, так і високі, багатий і вбогий однаково.

4Уста мої промовляють мудрість, мова моя, пор. 19.15., сповнена розуміння.

5Прихилю слух мій до притчі, викладу повчання моє під звуки ліри.

6У дні лиха чому маю боятися оточуючого зла тих, що хочуть витіснити мене, —

7тих, що уповають на багатство своє, що величаються великим маєтком своїм?

8О, ніхто не викупить брата, ані викупу за себе не дасть Богові;

9надто бо висока ціна життя; і тому воно переривається навіки.

10Хіба житиме хтось повік і ніколи не побачить могили?

11Бо видно, що й мудрі вмирають, нерозумний і невіглас так само гинуть, лишаючи багатство своє іншим.

12Їхня могила, прийнято за давніми версіями та середньовічними коментарями як еквівалент qibram., є їхнім вічним домом, житлом з роду в рід тих, що колись були славними на землі.

13Смертні не пробудуть у честі; вони подібні до звірів, що гинуть.

14Така доля тих, хто самовпевнений, кінець тих, що тішаться власними промовами. Села.

15Немов овець, їх ведуть до Шеолу, зі Смертю як пастирем їхнім. Праведні пануватимуть над ними на світанку, і подоба їхня зотліє в Шеолі, аж поки не розвіється велич її.

16Та Бог викупить життя моє з пазурів Шеолу, бо Він забере мене. Села.

17Не бійся, коли хтось багатіє, коли множиться маєток дому його;

18бо коли помре, нічого з собою не візьме; багатство його не зійде вслід за ним.

19Хоч вони й віншують себе за життя свого — «Усі мусять визнати, що ти добре подбав про себе» —

20та мусять вони прилучитися до сонму предків своїх, які ніколи більше не побачать денного світла.

21Смертні не розуміють честі; вони подібні до звірів, що гинуть.