ПСАЛЬМА 22 · Псалом про хрест

1Для провідника хору; на «Аєлет га-шахар». Значення гебр. непевне. Псалом Давидів.

2Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене; чому так далеко від порятунку мого і від мого стражденного ридання?

3Боже мій, кличу я вдень — і Ти не відповідаєш; і вночі, і не маю спокою.

4Але Ти — Святий, що возсідає на престолі, Хвала Ізраїля.

5На Тебе уповали батьки наші; уповали, і Ти визволив їх.

6До Тебе взивали вони і рятувалися; на Тебе уповали і не зазнали розчарування.

7А я — черв'як, а не людина; зневажений усіма, погорджений народом.

8Усі, хто бачить мене, глузують з мене; кривлять губи, хитають головами.

9«Нехай покладеться на БОГА; нехай [Бог] визволить його, нехай [Бог] врятує його, якщо [Бог] благоволить до нього».

10Ти вивів мене з утроби, дав мені безпеку біля грудей матері моєї.

11Твоїй опіці я був довірений від народження; від утроби матері моєї Ти єси Бог мій.

12Не віддаляйся від мене, бо біда близько, і немає кому допомогти.

13Багато биків оточило мене, сильні башанські обступили мене.

14Роззявляють на мене пащу свою, немов леви, що шматують і ричать.

15Життя моє спливає геть: усі мої кості розпалися; серце моє немов віск, тане в нутрі моєму;

16сила моя висохла, як черепок; язик мій прилип до піднебіння мого; і Ти повертаєш мене в порох смерті.

17Пси оточують мене; зграя лиходіїв облягає мене, немов леви [вони терзають] мої руки й ноги.

18Я лічу всі кості мої, тоді як вони дивляться й зловтішаються.

19Вони ділять мій одяг між собою, кидаючи жереб за шати мої.

20Але Ти, о ВІЧНИЙ, не будь далеко; сило моя, поспіши мені на поміч.

21Врятуй від меча душу мою, дорогоцінне життя моє — з пазурів пса.

22Врятуй мене від пащі лева; від рогів диких биків визволь мене.

23Тоді сповіщу Твою славу рідним моїм, вихвалятиму Тебе серед зібрання.

24Ви, що боїтеся БОГА, хваліть! Усе потомство Якова, віддайте честь! Тремтіть перед Ним, усе потомство Ізраїля!

25Бо [Бог] не зневажив і не відкинув благання жодного вбогого; [Бог] не відвернув лиця Свого від них; коли взивали вони, [Бог] почув.

26Від Тебе хвала моя у великому зібранні; я виконаю обітниці мої перед тими, хто вклоняється Богові.

27Нехай убогі їдять і наситяться; нехай усі, хто шукає БОГА, хвалять Його. Завжди будьте бадьорі духом!

28Нехай згадають усі кінці землі та навернуться до БОГА, і всі роди народів упадуть ниць перед Тобою;

29бо владарювання належить БОГУ, Який володарює над народами.

30Усі повні сили їстимуть і впадуть ниць; усі, хто на порозі смерті, чий дух згасає, схилять коліна в покорі.

31Потомство служитиме [Богові]; про славу Владики буде сповіщено поколінню

32прийдешньому; вони розповідатимуть про доброчинність людям, що ще народяться, бо [Бог] звершив це.