ПСАЛЬМА 144 · Благословенний Господь, скеля моя

1Давидів. Благословенний БОГ, моя скеля, що навчає мої руки до битви, мої пальці — до війни;

2мій милостивий, моя твердиня, мій прихисток і мій визволитель, мій щит, у Якому знаходжу захисток, Той, Хто підкоряє народи мені.

3О ВІЧНИЙ, що є смертні, що Ти дбаєш про них, сини людські, що Ти зважаєш на них?

4Вони подібні до подиху; їхні дні — немов тінь минуща.

5О ВІЧНИЙ, схили Свої небеса і зійди; торкнися гір — і вони задимлять.

6Спалахни блискавкою і розвій їх; пусти Свої стріли і приведи їх у замішання.

7Простягни Свою руку з висоти; визволи мене, врятуй мене з вод великих, з руки чужинців,

8чиї уста мовлять марноту і чия правиця — правиця неправди.

9О Боже, нову пісню заспіваю Тобі, на десятиструнній арфі гратиму Тобі —

10Тому, Хто дає порятунок царям, Хто визволяє Давида — слугу Божого — від згубного меча.

11Визволи мене, врятуй мене з руки чужинців, чиї уста мовлять марноту і чия правиця — правиця неправди.

12Бо сини наші — немов паростки, викохані в юності їхній; дочки наші — мов наріжні колони, витесані на подобу палацу.

13Наші комори повні, постачають усіляке добро; отари наші множаться тисячами й міріадами на наших полях;

14худоба наша навантажена й гладка. Немає пролому і немає полону, і немає голосіння на наших вулицях.

15Блаженний народ, у якого все так; блаженний народ, чий Бог — ВІЧНИЙ.