ПСАЛЬМА 104 · Які численні діла Твої, Господи!

1Благослови, душе моя, ВІЧНОГО;О ВІЧНИЙ, Боже мій, Ти вельми величний;Ти зодягнений у славу та величність,

2зодягнений у світло, немов у шату;Ти простягаєш небеса, як шатрове полотно.

3Ти ставиш крокви небесних світлиць Своїх у водах — роблячи хмари колісницею, ступаючи на крилах вітру.

4Ти чиниш вітри посланцями Своїми, слугами Своїми — полум'я вогняне.

5Ти утвердив землю на основах її, щоб вона повіки не захиталася.

6Ти безоднею покрив її, мов одежею;понад горами стояли води.

7Від Твого поклику вони втекли, від голосу грому Твого кинулися навтьоки —

8гори підіймалися, долини опускалися — до місця, яке Ти призначив для них.

9Ти поклав границю, якої вони не перейдуть, щоб ніколи знову не вкрили землі.

10Ти посилаєш джерела бурхливими потоками;вони торують шлях поміж пагорбами,

11напуваючи всю звірину польову;дикі осли вгамовують спрагу свою.

12Птаство небесне мешкає біля них і співає поміж листям.

13Ти напуваєш гори зі світлиць Своїх;земля насичується плодами діянь Твоїх.

14Ти вирощуєш траву для худоби та зело для людської праці, щоб добувати їжу з землі —

15і вино, що веселить серце людини, оливу, від якої сяє обличчя, та хліб, що підкріплює життя людини.

16Насичуються дерева ВІЧНОГО, кедри Ливанські, які насадив Бог,

17де кубляться птахи;лелека має дім свій у ялівцях.

18Гори високі — для диких кіз;скелі — сховище для даманів.

19[Бог] створив місяць, щоб визначати пори року;сонце знає час свого заходу.

20Ти наводиш темряву, і настає ніч,коли уся звірина лісова ворушиться.

21Рикають леви за здобиччю,шукаючи своєї їжі від Бога.

22Сходить сонце — вони повертаютьсяі лягають у логова свої.

23Люди тоді виходять на працю свою,до свого труда аж до вечора.

24Які численні діла Твої, о ВІЧНИЙ;Ти вчинив їх усі з мудрістю;земля повна Твоїх створінь.

25Ось море, велике й широке,з його створіннями без ліку,живими істотами, малими і великими.

26Там плавають кораблі,і Левіатан, якого створив Ти, щоб гратися з ним.

27Усі вони сподіваються на Тебе,щоб дав їм їжу їхню у належний час.

28Даси їм — збирають вони;відкриєш Твою руку — вони сповна насичуються;

29сховаєш лице Твоє — вони жахаються;відбереш їхній подих — гинуть вониі повертаються знову в порох;

30повернеш назад Твій подих — вони створюються,і Ти оновлюєш лице землі.

31Нехай слава БОГА триває повік;нехай БОГ радіє у цих ділах!

32— Той, Хто дивиться на землю, і вона тремтить,торкається гір, і вони димлять.

33Співатиму ВІЧНОМУ, допоки живу;усе своє життя співатиму хвалу моєму Богові.

34Нехай буде милою молитва моя;я радітиму в БОЗІ.

35Нехай зникнуть грішники із землі,і нечестивих хай більше не буде.Благослови Яг, о душе моя.Алілуя.