ПСАЛЬМА 102 · Молитва стражденного

1Молитва пригніченого й знесиленого, що виливає благання своє перед БОГОМ.

2О ВІЧНИЙ, вислухай молитву мою; нехай дійде до Тебе крик мій.

3Не ховай обличчя Твого від мене в день скорботи моєї; прихили до мене вухо Твоє; коли кличу, озвися до мене швидко.

4Бо дні мої зникли, як дим, і кості мої обпалені, наче вогнище.

5Тіло моє вражене й висушене, немов трава; аж надто я знесилений, щоб їсти хліб свій;

6через палкий стогін мій кості мої проступають крізь шкіру мою.

7Уподібнився я до сови в пустелі, став як пугач серед руїн.

8Без сну лежу; я немов самітний птах на даху.

9Увесь день ганьблять мене вороги мої; ті, що глузують з мене, ім'ям моїм проклинають.

10Бо попіл я їв, немов хліб, і пійло моє зі сльозами змішував,

11через гнів Твій та лють Твою; бо Ти підняв мене й кинув геть.

12Дні мої — немов подовжена тінь; а сам я в'яну, як трава.

13Але Ти, о ВІЧНИЙ, на престолі повік; слава Твоя триває з роду в рід.

14Ти неодмінно постанеш і зглянешся над Сіоном, бо час помилувати його, призначений час настав.

15Бо слугам Твоїм любе каміння його, і порох його вони плекають.

16І будуть народи боятися імени БОГА, і всі царі землі — слави Твоєї.

17Бо збудував БОГ Сіон, явившись у божественній величі Своїй —

18зглянувшись на молитву знедолених і не знехтувавши благанням їхнім.

19Нехай буде записано це для майбутнього роду, щоб народ, який буде створений, хвалив Яг.

20Споглядаючи зі святої висоти Своєї, БОГ дивиться на землю з небес,

21щоб почути стогін в'язня, щоб визволити приречених на смерть;

22аби слава БОГА звіщалася на Сіоні, і хвала Йому возносилася в Єрусалимі,

23коли зберуться разом народи, царства, щоб служити БОГУ.

24Сила моя виснажилася серед путі, дні мої вкорочені.

25Я кажу: «О мій Боже, не забирай мене посеред днів моїх, Ти, Чиї літа тривають з роду в рід.

26Здавна Ти заснував землю; небеса — діло Твоїх рук.

27Вони згинуть, але Ти пребудеш; всі вони зносяться, мов одежа; Ти зміниш їх, як убрання, і вони минуть.

28Та Ти — Той Самий, і літа Твої ніколи не скінчаться.

29Нехай діти Твоїх слуг пробувають у безпеці, і потомство їхнє устоїться перед Твоїм лицем».