КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 6 · Перестороги проти нерозумності

1Мій сину, якщо ти поручився за ближнього твого,Дав руку свою за іншого,

2Ти був уловлений словами уст твоїх,Спійманий словами уст твоїх.

3Зроби ж це, мій сину, щоб визволитися,Бо ти потрапив у владу ближнього твого:Іди, впади ниць — і докучай ближньому твоєму;

4Не давай очам твоїм сну,Зіницям твоїм дрімоти.

5Рятуйся, немов сарна з руки [мисливця],Немов птах із руки птахолова.

6Ледарю, піди до мурашки;Придивися до доріг її й навчися.

7Не маючи ні проводиря, ні наглядача, ні володаря,

8Вона готує влітку запаси свої,Збирає під час жнив поживу свою.

9Доки ти лежатимеш, ледарю;Коли встанеш від сну твого?

10Ще трохи сну, ще трохи дрімоти,Ще трохи обіймів рук у постелі,

11І прийде немов подорожній злиденність твоя,І нестаток — немов щитоносець.

12Людина нікчемна, людина злаЖиве з лукавими устами,

13Підморгує очима своїми,Шаркає ногами своїми,Вказує пальцем своїм.

14Підступність у серці його;Він замишляє зло повсякчас;Він сіє чвари.

15Тому зненацька спаде на нього погибель;Вмить буде він розбитий, і не буде зцілення.

16Шість речей ненавидить ГОСПОДЬ —І сім є огидою для Нього:

17Погляд гордовитий,Язик брехливий,Руки, що проливають кров безневинну,

18Розум, що виношує лихі наміри,Ноги, що квапляться бігти до зла,

19Свідок брехливий, що мовить неправду,І той, хто сіє ворожнечу поміж братами.

20Бережи, мій сину, заповідь батька твого;Не відкидай повчання матері твоєї.

21Прив’яжи їх до серця твого навіки;Обв’яжи їх круг шиї твоєї.

22Коли підеш, вона вестиме тебе;Коли ляжеш, сторожитиме тебе;А коли пробудишся, розмовлятиме з тобою.

23Бо заповідь є світильник,Вчення — світло,А шлях до життя — докір, що дисциплінує.

24Він збереже тебе від лихої жінки,Від облесливого язика чужої жінки.

25Не жадай краси їїАні не давай їй полонити тебе очима своїми.

26Останній кусень хліба піде за блудницю;Заміжня жінка вловить людину честі.

27Чи може хто нагорнути жару собі в пазухуБез того, щоб спалити одяг свій?

28Чи може хто ходити по розжареному вугіллюБез того, щоб обпекти ноги свої?

29Так само й з тим, хто спить із дружиною ближнього свого;Жоден, хто доторкнеться до неї, не залишиться непокараним.

30Злодія не зневажаютьЗа те, що краде, аби вгамувати свій голод;

31Та спійманий, він мусить сплатити посемеро;Він мусить віддати все, чим володіє.

32Хто чинить перелюб — позбавлений розуму;Лише той, хто губить самого себе, чинить таке.

33Він зазнає недуги та безчестя;Його ганьба ніколи не буде стерта.

34Лютим буде гнів чоловіка;Він не виявить жалю в день помсти.

35Він не зважить на жоден викуп;Він відкине твій підкуп, хоч яким би великим той не був.