КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 5 · Пересторога проти розпусти

1Сину мій, слухай моєї мудрості; Прихили вухо своє до мого розуміння,

2Щоб ти зберіг розважливість, А уста твої міцно трималися знання.

3Бо з уст чужої жінки капає мед; Її уста гладші за оливу;

4Але в кінці вона гірка, мов полин, Гостра, як двосічний меч.

5Ноги її сходять до Смерті; Кроки її тримаються Шеолу.

6Вона не рівняє стежки життя; Шляхи її блукають через брак знання.

7Отож тепер, сини, послухайте мене, І не відступайте від слів моїх уст.

8Тримайся далі від неї; Не наближайся до дверей її дому,

9Щоб ти не віддав іншим своєї сили, Своїх років — нещадному;

10Щоб чужинці не наситилися твоєю міццю, А труди твої не пішли до дому чужого;

11І наприкінці стогнатимеш ти, Коли зотліє плоть твоя й тіло твоє,

12І скажеш: «О, як ненавидів я науку, І серцем погорджував картанням.

13Я не слухав голосу вчителів моїх, І не схиляв свого вуха до наставників моїх.

14Майже опинився я у вкрай тяжкому лисі Посеред зібраної громади».

15Пий воду з власної цистерни, Проточну воду з власної криниці.

16Твої джерела ринуть назовні Потоками на міських майданах.

17Нехай вони належать тобі одному, А не чужим разом із тобою.

18Нехай буде благословенне твоє джерело: Знайди радість у дружині своєї юності —

19Люблячій сарні, витонченій гірській козиці. Нехай перса її напоюють тебе в усякий час; Будь упоєний її коханням завжди.

20Навіщо захоплюватися тобі, мій сину, чужою жінкою? Навіщо пригортати лоно чужинки?

21Бо шляхи кожного — перед очима Бога, Який споглядає всю його путь.

22Нечестивий буде спійманий у своїх беззаконнях;Він буде схоплений шнурами свого гріха.

23Він помре через брак напучення,Запаморочений своєю великою глупотою.