КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 4 · Батьківська настанова

1Сини, прислухайтеся до повчання батька;Слухайте і пізнавайте розважливість,

2Бо добре вчення даю вам;Не залишайте моєї настанови.

3Колись і я був сином у батька мого,Ніжним улюбленцем матері моєї.

4Він навчав мене і казав мені:«Нехай розум твій міцно держиться слів моїх;Бережи мої заповіді — і житимеш.

5Здобувай мудрість, здобувай розважливість;Не забувай і не ухиляйся від слів моїх.

6Не полишай її, і вона стерегтиме тебе;Люби її, і вона захистить тебе.

7Початок мудрості — здобувай мудрість;Усіма надбаннями своїми здобувай розважливість.

8Пригорни її до себе, і вона звеличить тебе;Вона принесе тобі честь, якщо ти обіймеш її.

9Вона оздобить голову твою вінком благодатним;Увінчає тебе величною діадемою».

10Сину мій, послухай і прийми слова мої,І примножаться тобі роки життя.

11Я навчаю тебе дороги мудрості;Веду тебе стежками прямими.

12Ти ходитимеш, не збиваючись із ходи;Коли побіжиш, то не спіткнешся.

13Міцно тримайся повчання; не відпускай;Бережи його; воно — твоє життя.

14Не ступай на стежку безбожних;Не ходи дорогою лиходіїв.

15Уникай її; не йди нею;Зверни з неї; пройди повз.

16Бо не заснуть вони, доки зла не вчинять;І сон відібраний у них, доки когось не змусять упасти.

17Вони їдять хліб безчестяІ п'ють вино беззаконня.

18Стежка праведних — як осяйне сонячне світло,Що ясніє дедалі більше аж до полудня.

19Дорога безбожних — суцільна темрява;Вони не знають, об що спіткнуться.

20Сину мій, прислухайся до речі моєї;Прихили вухо твоє до слів моїх.

21Не випускай їх з очей своїх;Бережи їх у розумі своїм.

22Вони — життя для тих, хто їх знаходить,Зцілення для всього тіла.

23Понад усе, що стережеш, стережи свій розум,Бо він є джерелом життя.

24Відкинь від себе криву мову;Віддали від себе підступні слова.

25Нехай твої очі дивляться вперед,Погляд твій хай буде просто перед тобою.

26Зважай на путь, якою ступаєш,І всі дороги твої процвітатимуть.

27Не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч;Утримуй ноги свої від зла.