КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 27 · Не хвалися завтрашнім днем

1Не хвалися завтрашнім днем,Бо не знаєш, що день той принесе.

2Нехай хвалять тебе уста іншого, а не твої,Губи чужинця, а не власні твої.

3Камінь має вагу, пісок важкий,Але досада безумця переважає їх обох.

4Є жорстокість люті, є нестримність гніву,Але хто встоїть перед ревнощами?

5Кращий відкритий докір, ніж прихована любов.

6Рани від того, хто любить, тривалі;Поцілунки ворога щедрі.

7Ситій душі огидний і мед,Але для голодної душі навіть гірке — солодке.

8Немов птах, що блукає далеко від гнізда свого,Так і людина, що блукає далеко від дому свого.

9Олива та пахощі веселять серце,І солодкість друга краща за власну пораду.

10Не покидай друга свого та друга твого батька;Не входь у дім брата твого в годину лиха твого;Близький сусід ліпший за далекого брата.

11Здобудь мудрість, сину мій, і звесели серце моє,Щоб я мав що відповісти тому, хто картає мене.

12Розважливий побачив біду і сховався;Простодушні пішли далі й зазнали кари.

13Візьми одяг його, бо поручився він за іншого; Візьми заставу з нього, [бо поручився він] за незнайому жінку.

14Хто голосно вітає ближнього свого з самого ранку,Тому залічиться це за прокляття.

15Невпинна капіж у день дощовийІ сварлива дружина подібні між собою;

16Стримати її — все одно, що стримати вітер,Або правицю свою проголосити оливою.

17Як залізо вигострює залізо,Так людина гострить розум друга свого.

18Хто плекає смоковницю, споживе плід її,І хто дбає про господаря свого, той буде пошанований.

19Як у воді обличчя відповідає обличчю,Так серце однієї людини — іншій.

20Шеол і Аваддон не можуть насититися,Ані людське око не може насититися.

21Для срібла — горно, для золота — піч,А людина випробовується похвалою.

22Хоч товчи безумного в ступіТовкачем разом із зерном,Його глупота не полишить його.

23Добре пильнуй вигляд отари твоєї;Звертай увагу на череди свої;

24Бо маєток не триває вічно,Чи вінець на всі покоління.

25Трава зникає, нова трава з’являється,І зелень гірська збирається.

26Ягнята дадуть тобі одяг,Козли — ціну поля.

27Козиного молока вистачить тобі на їжу,На їжу для дому твого,І на поживу служницям твоїм.