КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 19 · Людина непорочності

1Кращий убогий, що ходить у бездоганності своїй, ніж той, хто має лукаві уста і є безумцем.

2Недобре душі бути без знання; і хто квапиться ногами, той хибить.

3Безглуздя смертного перекручує шлях його, і серце його лютує на БОГА.

4Багатство примножує друзів, а вбогий лишається і без друга свого.

5Свідок неправдивий не залишиться безкарним; хто говорить брехню, не втече.

6Багато хто шукає ласки вельможного, і кожен — друг тому, хто щедро обдаровує.

7Бідного зневажають навіть брати його; тим паче цураються його друзі! Він женеться за словами, що нічого не варті.

8Хто набуває мудрості, той любить душу свою; хто береже розум, той знаходить щастя.

9Свідок неправдивий не залишиться безкарним; хто свідчить брехнею, той загине.

10Не личить безумцеві розкіш, тим менше рабу — володарювати над князями.

11Розважливість людини виявляється в терпінні її; і слава її — не зважати на образу.

12Гнів царя — мов левиний рик; благовоління його — немов роса на траві.

13Нерозумний син — лихо для батька свого; сварки дружини — як невпинне капання води.

14Дім і маєток успадковують від батьків, але розумна дружина — від БОГА.

15Лінощі наводять глибокий сон, і душа недбайлива терпітиме голод.

16Хто береже заповідь, той береже життя своє; хто ж не дбає про шляхи свої, помре.

17Хто милосердний до вбогого, той позичає БОГУ, і Він віддасть йому за зроблене ним.

18Карай сина свого, поки є надія, і нехай серце твоє не прагне згуби його.

19Запальна людина зазнає покарання;Якщо спробуєш урятувати її, лише погіршиш.

20Слухай поради й приймай повчання,Щоб наприкінці ти став мудрим.

21Багато задумів у людськім розумі,Але здійсниться задум БОГА.

22Жадоба є докором для людини; Краще бути вбогим, ніж людиною неправдивою.

23Хто боїться БОГА, здобуває життя,І перебуватиме у достатку, Вільний від лиха.

24Лінивий занурює руку в миску,І навіть до уст її не піднесе.

25Бий глузливців, і нерозсудливий стане тямущим;Докори розумному, і він здобуде знання.

26Син, що чинить сором і безчестя,Грабує батька свого, прирікає матір на втечу.

27Сину мій, перестань відхилятися від слів пізнанняІ прийми повчання.

28Лихий свідок глузує з правосуддя,І мова нечестивих приховує лиходійство.

29Кари вготовані для глузливцівІ удари для спин безглуздих.