КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 18 · Егоїзм відокремленого

1Ті, що самітняться, женуться за власними жаданнями;Вони гордують усякою розважністю.

2Глупці не бажають розуміння,А лишень виявляти думки свої.

3Разом із нечестивим приходить і глум,А з негідниками — погорда.

4Слова з людських уст — глибокі води,Струмок бистрий, джерело мудрості.

5Недобре бути упередженим до винногоІ кривдити невинного на суді.

6Слова глупців ведуть до сварки;Їхня мова кличе удари.

7Мова глупців — їхня погибель;Слова їхні — пастка для них.

8Слова наклепника ранять;Вони проникають у самісіньке нутро.

9Хто недбалий у праці своїй,Той брат вандалові.

10Ім'я БОГА — міцна вежа,До якої праведний біжить і знаходить безпеку.

11Багатство багатого — його твердиня;В його уяві воно — захисний мур.

12Перед падінням людське серце горде;Покора ж передує честі.

13Відповідати перш ніж вислухати —Це глупота й сором.

14Дух людини зносить недугу;А пригнічений дух — хто його витерпить?

15Розум тямущої людини набуває знання;Вуха мудрих дошукуються знання.

16Дарунок відкриває людині дорогуІ приводить її до вельмож.

17Хто перший промовляє на суді, здається правим,Поки інша сторона не допитає його.

18Жереб кладе край суперечкамІ розсуджує тих, хто замкнувся у чварах.

19Ображений брат грізніший за фортецю;А сварки — мов засуви твердині.

20Плодами уст своїх людина насичує утробу;Вона насититься врожаєм губ своїх.

21Смерть і життя — у владі язика;Ті, що люблять його, їстимуть плід його.

22Хто знаходить дружину, той знайшов щастяІ здобув ласку БОГА.

23Убогий промовляє благально;Відповідь багатого жорстока.

24Є приятелі задля товариства,І є друг, відданіший за брата.