КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 17 · Краще сухий шматок у мирі

1Кращий сухий кусень із миром,Ніж дім, повний бенкетування зі сваркою.

2Здібний слуга пануватиме над непутящим синомІ розділить спадщину між братами.

3Для срібла — тигель,Для золота — горнило,А БОГ випробовує розум.

4Лиходій дослухається до згубних розмов;Брехун схиляє вухо до підступних слів.

5Хто глузує з убогого, зневажає свого Творця;Хто радіє чужому нещастю, не залишиться безкарним.

6Онуки — вінець старців,І слава дітей — їхні батьки.

7Високопарні слова не личать негідникові,Тим паче брехливі слова — вельможі.

8Хабар здається чарівним каменем тому, хто ним володіє;Він несе успіх у кожній справі.

9Хто шукає любові, той покриває провини,Але хто знову ятрить справу, відчужує друзів.

10Докір більше вражає розумного,Ніж сотня ударів невігласа.

11Лиходії шукають лише бунту;Безжальний вісник буде посланий проти них.

12Краще зустріти ведмедицю, позбавлену ведмежат,Ніж безумця, зануреного в глупоту.

13Зло ніколи не відійде від домуТого, хто відплачує злом за добро.

14Почати сварку — немов відкрити шлюз;Перш ніж спалахне незгода, залиш її.

15Виправдати винного і засудити невинного —Обоє є мерзотою перед БОГОМ.

16Навіщо гроші в руці нерозумного,Щоб купити мудрість, коли в нього немає розуму?

17Друг виявляє відданість у всі часи;Брат народжений розділити нещастя.

18Позбавлені глузду ті люди, що дають руку,Щоб поручитися за свого ближнього.

19Хто любить переступ, любить сварку;Хто надто високо мурує свій поріг, закликає зламані кістки.

20Криві серцем не дізнають добра,І двоязичні впадають у лихо.

21Хто родить безглуздого — на горе собі;Батько нечестивця не має радості.

22Радісне серце благотворне для здоров'я; Зневіра висушує кості.

23Нечестивий виймає підкуп із пазухи,Щоб скривити шляхи правосуддя.

24Мудрість лежить перед розумним;Очі нерозумних сягають кінців землі.

25Безглуздий син — досада для батька свого,І сердечний біль для тої, що породила його.

26Карати невинного — певно, недобре,Чи бити вельможних за їхню правоту.

27Хто має знання, ощадливий на слова;Людина розумна — стримана.

28Навіть безглузді, якщо мовчать, уважаються мудрими;Розумними, поки замкнені їхні уста.