КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 16 · Відповідь язика — від Господа

1Смертні можуть упорядковувати свої думки,Але те, що вони скажуть, залежить від БОГА.

2Люди зі схваленням дивляться на власні шляхи,Але БОГ випробовує спонуки.

3Ввір свої справи БОГУ,І плани твої здійсняться.

4БОГ усе створив задля Своєї мети,Навіть нечестивого — на день лихий.

5Кожен гордовитий є гидотою перед БОГОМ;Безперечно, вони не зостануться непокараними.

6Беззаконня спокутується відданістю та вірністю,І зла уникають через страх перед БОГОМ.

7БОГ, коли Йому вгодна чиясь поведінка,Може обернути навіть його ворогів на союзників.

8Краще мале з праведністю,Ніж великий дохід із несправедливістю.

9Смертні можуть накреслювати свій шлях,Але саме БОГ скеровує їхні кроки.

10Чари на устах у царя;Він не помилиться на суді.

11Чесні терези та шальки — від БОГА,Чиє діло — всі важки в торбині.

12Лихі вчинки — гидота для царів,Бо престол утверджується праведністю.

13Правдива мова здобуває прихильність царів;Вони люблять тих, хто говорить чесно.

14Царський гнів — вісник смерті,Але мудрий чоловік може його втихомирити.

15Усміх царя — це життя;Його благовоління — мов дощова хмара навесні.

16Наскільки ж краще набути мудрість, ніж золото;Набути розуміння бажаніше, ніж срібло.

17Битий шлях праведних уникає зла;Ті, що бережуть свої душі, пильнують свою путь.

18Гординя передує загибелі,Зверхність — падінню.

19Краще бути смиренним серед убогих,Ніж ділити здобич із гордими.

20Хто тямущий у справі, досягне успіху;Щасливий той, хто покладається на БОГА.

21Мудрих серцем звуть розсудливими; ті, чия мова люба, здобувають мудрість.

22Розсудливість — джерело життя для тих, хто володіє нею, а безглуздя — кара безумним.

23Розум мудрого чинить мову його дієвою і примножує мудрість на вустах його.

24Любі слова — немов медовий стільник, солодкі для піднебіння і зцілення для тіла.

25Шлях попереду може здаватися прямим, та в кінці він — дорога до смерті.

26Апетит трудівника працює на нього, бо власний голод змушує його.

27Людина нікчемна задумує лихо; і те, що на вустах її, — немов палючий вогонь.

28Людина лукава сіє розбрат, а сварлива — відчужує від себе друга.

29Людина беззаконна зводить друга свого, наставляючи його на хибну путь.

30Він заплющує очі, замишляючи обман; він стискає вуста, наважуючись на зло.

31Сивина — вінець слави; вона здобувається на путі праведності.

32Краще бути довготерпеливим, аніж могутнім, і володіти собою, ніж здобути місто.

33Жереб кидають у полу; та рішення залежить від БОГА.