КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 11 · Оманливі терези

1Оманливі терези — гидота перед БОГОМ,Якому до вподоби чесна вага.

2Коли приходить зарозумілість, слідом іде ганьба,Але з покірливими — мудрість.

3Непорочність праведних веде їх;Підступність віроломних призводить їх до згуби.

4Багатство не зарадить у день гніву,Але праведність рятує від смерті.

5Праведність бездоганних вирівнює їм шлях,Але нечестиві падають від власного безчестя.

6Праведність чесних рятує їх,Але віроломні уловлені власною злістю.

7Зі смертю нечестивої людини гинуть сподівання її,І прагнення лиходіїв перетворюються нанівець.

8Праведник визволяється від біди,А замість нього потрапляє нечестивий.

9Нечестивий губить ближнього устами,Але знанням праведні визволяються.

10Коли праведні розквітають — ликує місто;Коли гинуть нечестиві — лунають вигуки радості.

11Благословенням праведних підноситься місто,Але руйнується устами нечестивих.

12Хто зневажливо висловлюється про ближнього, той позбавлений глузду;А мудрий муж мовчить.

13Підлий чоловік відкриває таємниці,Але вірна душа зберігає довірене.

14Через брак проводу падає військо,Та перемога настає від багатьох радників.

15Лихо чекає на того, хто поручився за іншого; Хто цурається поруки — перебуватиме в безпеці.

16Жінка ласкава здобуває честь;Безжальні чоловіки здобувають багатство.

17Добросердий муж чинить благо собі;Жорстокий же накликає біду на самого себе.

18Нечестивий заробляє оманливу плату,А хто сіє праведність — має справжню нагороду.

19Праведність — опора життя,Але гонитва за злом веде до смерті.

20Лукаві серцем — огида для БОГА,А бездоганні у путі своїй — бажані Йому.

21Воістину, лиходій не уникне відплати,А нащадки праведних будуть урятовані.

22Як золоте кільце у рилі свині,Так жінка вродлива, позбавлена розуму.

23Бажання праведних — лише добро;Надія ж нечестивих [збуджує] гнів.

24Хтось сипле щедро, і додається ще більше;Хтось надміру ощадливий у праведному, і зазнає збитків.

25Щедра душа зазнає процвітання;І хто напоює інших, сам напоєний буде.

26Хто затримує зерно, того кленуть люди,А благословення — на голові того, хто його роздає.

27Хто щиро шукає добра, той прагне вгодного;Хто ж шукає зла — на того воно й прийде.

28Хто уповає на багатство своє, той упаде,А праведні, мов листя, будуть цвісти.

29Хто наводить біду на дім свій, успадкує вітер;А нерозумний стане рабом мудрого серцем.

30Плід праведного — дерево життя;Мудрий привертає до себе душі людські.

31Якщо праведному на землі воздається за заслугами,То наскільки ж більше — лиходієві та грішникові.