КНИГА ПРОРОКА АВДІЯ. 1 · Знищення Едома

1Пророцтво Овдія. Ми почули вістку від БОГА, і вісника послано серед народів: «Устаньте! Повстаньмо проти неї на битву!» Так сказав Владика БОГ про Едома:

2Я зроблю тебе найменшим серед народів, ти будеш найбільш зневаженим.

3Горде серце твоє спокусило тебе, тебе, що живеш у розколинах скелі, у високій оселі своїй. Ти думаєш у серці своєму: «Хто скине мене на землю?»

4Хоч би звив ти гніздо так високо, як орел, хоч би оселилося воно серед зірок, навіть звідти Я скину тебе, — проголошує БОГ.

5Якби злодії прийшли до тебе, грабіжники серед ночі, вони крали б не більше, ніж їм потрібно. Якби збирачі винограду прийшли до тебе, вони неодмінно залишили б трохи недозбираного. Як же дощенту тебе винищено!

6Як дощенту обшукано Ісава, як розграбовано схованки його!

7Усі союзники твої прогнали тебе до самого кордону; власні спільники твої ошукали й здолали тебе; [ті, що їли] хліб твій, розставили тенета під тобою. Він позбавлений розуму.

8Того дня, — проголошує БОГ, — Я вчиню так, що мудрі зникнуть з Едома, і розуміння — з гори Ісава.

9Зневіряться хоробрі твої, о Темане, і ніхто на горі Ісава не вціліє від винищення.

10За наругу над братом твоїм Яковом сором поглине тебе, і ти загинеш навіки.

11Того дня, коли ти стояв осторонь, коли чужинці виносили майно його, коли іноплемінники входили в брами його й кидали жереб про Єрусалим, ти був як один із них.

12Як міг ти дивитися зі зловтіхою на брата свого того дня, у день його лиха! Як міг ти радіти за народ Юди в день його погибелі! Як міг ти гучно глузувати в день скорботи!

13Як міг ти ввійти у браму Мого народуВ день його лиха,Зловтішно дивитися разом з іншимиНа його нещастяВ день його лиха,І простягати руки до його добраВ день його лиха!

14Як міг ти стояти на роздоріжжях,Щоб стинати втікачів його!Як міг ти видавати тих, хто біг,У той день скорботи!

15Як чинив ти, так учинено буде з тобою;Твоє діяння повернеться на тебе.Бо супроти всіх народівДень БОГА близько.

16Ту саму чашу, що пили ви на Моїй Святій Горі,Усі народи питимуть повсякчас,Питимуть, доки язик їхній не заплітатиметься,І стануть такими, наче їх ніколи й не було.

17Але на горі Сіон уціліє останок,І буде вона святою. Дім Якова позбавить володінняТих, хто позбавив спадщини їх.

18Дім Якова буде вогнем,А Дім Йосипа полум'ям,І Дім Ісава стане соломою;Вони запалять його й пожеруть його,І не залишиться жодного вцілілого з Дому Ісава — бо мовив БОГ.

19Так заволодіють вони Негевом і горою Ісава також, Шефелою і Філістією. Вони заволодіють краєм Єфремовим та округою Самарії, і Веніямином разом із Гілеадом.

20І те вигнане військо ізраїльтян [заволодіє] тим, що належить фінікійцям, аж до Сарепти, тоді як єрусалимська громада вигнанців у Сефараді заволодіє містами Негева.

21Бо визволителі зійдуть на гору Сіон, щоб судити гору Ісава; і царство буде БОГА.