ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 32 · Племена на схід від Йордану

1Сини Рувимові та сини Гадові мали худоби вельми багато. Побачивши, що землі Язера та Ґілеада були краєм, придатним для худоби,

2прийшли сини Гадові та сини Рувимові до Мойсея, до священника Елеазара та до очільників громади і сказали:

3«Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елеале, Севам, Нево та Беон —

4земля, яку ГОСПОДЬ підкорив для громади Ізраїля, є краєм худоби, а раби твої мають худобу.

5Було б милістю до нас, — продовжили вони, — якби ця земля була дана рабам твоїм у володіння; не перенось нас через Йордан».

6Відповів Мойсей синам Гадовим та синам Рувимовим: «Чи ж брати ваші підуть на війну, а ви сидітимете тут?

7Чому ви відвертаєте серця синів Ізраїлевих від переходу в землю, яку ГОСПОДЬ дав їм?

8Так учинили батьки ваші, коли я послав їх із Кадеш-Барнеа оглянути цю землю.

9Зійшовши до долини Ешкол і оглянувши землю, вони відвернули серця синів Ізраїлевих, щоб не йшли в землю, яку ГОСПОДЬ дав їм.

10Тоді запалав гнів ГОСПОДА, і заприсягся Він:

11«Ніхто з причетних від двадцяти років і вище, що вийшли з Єгипту, не побачить землі, про яку Я заприсягався Авраамові, Ісаакові та Якову, бо вони не зберегли вірності Мені —

12ніхто, крім Калева, сина Єфуннеєвого, кенізея, та Ісуса, сина Навиного, бо вони зберегли вірність ГОСПОДУ».

13Розпалившись гнівом на Ізраїля, ГОСПОДЬ прирік їх блукати пустелею сорок років, аж поки не загинуло все те покоління, що викликало невдоволення ГОСПОДА.

14І ось нині ви, поріддя грішних людей, постали замість батьків ваших, щоби ще дужче помножити гнів ГОСПОДА на Ізраїля.

15Якщо ви відвернетеся від [Бога], Який тоді знову покине їх у пустелі, ви накличете згубу на весь цей народ».

16Тоді вони підійшли до нього й сказали: «Ми збудуємо тут кошари для наших отар і міста для залежних від нас.

17А самі поспішимо непевно. як ударне військо на чолі синів Ізраїля, доки не оселимо їх у їхньому домі, тим часом як залежні від нас залишатимуться в укріплених містах через мешканців цієї землі.

18Ми не повернемося до наших домівок, доки кожен із синів Ізраїля не ввійде у володіння своїм наділом.

19Але ми не матимемо частки з ними на землі по той бік Йордану, бо ми отримали нашу частку на східному боці Йордану».

20Мойсей сказав їм: «Якщо ви зробите це, якщо за велінням БОГА підете на битву як ударне військо,

21і за велінням БОГА кожен ударний воїн серед вас перейде Йордан, доки [Бог] безпосередньо не вижене ворогів,

22і земля буде підкорена за велінням БОГА, і вже потім ви повернетеся — ви будете чисті перед БОГОМ і перед Ізраїлем; і ця земля стане вашим володінням під БОГОМ.

23Якщо ж ви не вчините так, то згрішите проти БОГА; і знайте, що ваш гріх спіткає вас.

24Будуйте міста для ваших дітей і кошари для ваших отар, але виконайте те, що ви обіцяли».

25Ґадійці та рувенійці відповіли Мойсеєві: «Твої раби зроблять так, як мій пан наказує.

26Наші діти, наші дружини, наші отари і вся наша інша худоба залишаться в містах Ґілеаду;

27тоді як твої раби, всі покликані на війну, перейдуть за велінням БОГА, щоб стати до битви — як мій пан наказує».

28Тоді дав Мойсей наказ щодо них священникові Елеазару, Ісусові, синові Навину, та головам родин колін ізраїльських.

29І сказав їм Мойсей: «Якщо кожен добірний воїн з-поміж ґадян та рувимлян перейде з вами Йордан на битву за велінням БОГА, і підкорена буде земля перед вами, то дасте їм землю Ґілеад у володіння.

30Якщо ж не перейдуть вони з вами як передове військо, то отримають володіння серед вас у землі Ханаанській».

31І відповіли ґадяни та рувимляни, промовляючи: «Усе, що вирік БОГ про рабів твоїх, те ми й учинимо.

32Ми самі перейдемо як передове військо, за велінням БОГА, в землю Ханаанську, а спадкове володіння наше залишиться за нами по цей бік Йордану».

33І віддав їм Мойсей — ґадянам, рувимлянам та половині коліна Манасії, сина Йосипа, — царство Сихона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, землю з її містами й обширами довколишніх міст.

34І відбудували ґадяни Дівон, Атарот, Ароер,

35Атрот-Шофан, Язер, Йоґбегу,

36Бет-Німру та Бет-Гаран як укріплені міста та загороди для отар.

37А рувимляни відбудували Хешбон, Елеале, Кір'ятаїм,

38Нево, Ваал-Меон — декотрі імена було змінено — і Сівму; і нарекли [власними] іменами міста, які відбудували.

39І пішли нащадки Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, і здобули його, вигнавши амореїв, що жили там;

40і дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той оселився в ньому.

41Яір, син Манасії, пішов і здобув їхні села, які перейменував на Хаввот-Яір.

42А Новах пішов і здобув Кенат та залежні від нього поселення, перейменувавши його на Новах за своїм ім'ям.