ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 20 · Вода зі скелі

1Прибули сини Ізраїля всією громадою до пустелі Цін першого нового місяця, і зостався народ у Кадеші. Померла там Міріям і була похована там.

2І не було води для громади, і зібралися вони проти Мойсея та Аарона.

3І докоряв народ Мойсеєві, кажучи: «О, якби ми полягли тоді, коли полягли брати наші з волі БОГА!

4І навіщо привели ви громаду БОГА до цієї пустелі, щоб померти тут нам і худобі нашій?

5І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це лихе місце, місце, де немає ані зерна, ані смокв, ані винограду, ані гранатів? Немає навіть води для пиття!»

6І відійшли Мойсей та Аарон від громади до входу в Намет Зустрічі, і впали долілиць. І Присутність БОГА явилася їм,

7і промовив БОГ до Мойсея, кажучи:

8«Візьми жезл і збери громаду, ти та брат твій Аарон, і перед їхніми очима накажіть скелі дати воду свою. Так виведеш ти для них воду зі скелі і напоїш громаду та худобу їхню».

9І взяв Мойсей жезл з-перед БОГА, як і було наказано йому.

10І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед скелею; і сказав він їм: «Слухайте ж, бунтівники, чи з цієї скелі маємо ми вивести для вас воду?»

11І підняв Мойсей руку свою, і вдарив по скелі двічі своїм жезлом. І ринула рясна вода, і пила громада та худоба їхня.

12Та промовив БОГ до Мойсея й Аарона: «За те, що ви не довірилися Мені достатньо, аби явити Мою святість перед очима народу Ізраїля, ви не введете цю громаду в землю, яку Я дав їм».

13Це води Меріви — що означає, що сини Ізраїля сперечалися з БОГОМ, — чия святість утвердилася через них.

14Із Кадешу послав Мойсей вісників до царя Едому: «Так говорить брат твій Ізраїль: Ти знаєш усі злигодні, що спіткали нас;

15як предки наші зійшли до Єгипту, і перебували ми в Єгипті довгий час, і як єгиптяни чинили жорстоко з нами та предками нашими.

16І заволали ми до БОГА — і Він, почувши благання наше, послав вісника, який визволив нас із Єгипту. І ось ми в Кадеші, місті на краю твоїх володінь.

17Дозволь же нам перейти через твою землю. Ми не підемо полями чи виноградниками і не питимемо води з колодязів. Ми підемо царським шляхом, не звертаючи ні праворуч, ні ліворуч, доки не перетнемо твоїх володінь».

18Та відповів йому Едом: «Ти не пройдеш через нас, інакше ми вийдемо проти тебе з мечем».

19«Ми підемо битим шляхом, — сказали їм сини Ізраїля, — і якщо ми чи худоба наша питимемо воду твою, то заплатимо за неї. Ми просимо лише дозволу пройти пішки — це лише мала справа».

20Але вони відповіли: «Ти не пройдеш!» І виступив Едом проти них із великою силою, могутньо озброєний.

21Так не дозволив Едом Ізраїлю пройти через свої володіння, й Ізраїль відвернувся від них.

22Вирушивши з Кадешу, сини Ізраїля всією громадою прибули до гори Гор.

23І на горі Гор, на межі землі Едому, сказав БОГ Мойсею та Аарону:

24«Нехай Аарон прилучиться до своєї рідні: він не має увійти в землю, яку Я призначив народові Ізраїлевому, бо ви не послухалися Мого наказу щодо вод Меріви.

25Візьми Аарона та сина його Елеазара і виведи їх на гору Гор.

26Зійми з Аарона шати його і зодягни в них сина його Елеазара. Там Аарон прилучиться до померлих».

27Мойсей зробив так, як наказав БОГ. Вони зійшли на гору Гор на очах усієї громади.

28Мойсей зняв з Аарона шати його і зодягнув у них сина його Елеазара, і помер Аарон там, на вершині гори. Коли Мойсей та Елеазар зійшли з гори,

29уся громада зрозуміла, що Аарон віддав духа. Увесь дім Ізраїлів оплакував Аарона тридцять днів.