ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 15 · Закони про приношення
машинний переклад: ця традиція ще не має опублікованого перекладу вашою мовою
1БОГ промовляв до Мойсея, кажучи:
2Промов до народу Ізраїля і скажи їм: Коли ви ввійдете в землю, яку Я даю вам для оселення,
3і приноситимете вогняну жертву для БОГА з великої худоби чи з дрібної худоби, чи то цілопалення, чи то жертву на сповнення виголошеної обітниці, чи як добровільне приношення, чи у встановлені ваші свята, щоб учинити любі пахощі для БОГА:
4Той, хто приносить своє приношення БОГОВІ, нехай принесе як хлібну жертву: десяту частину міри добірного борошна, змішаного з чвертю гіна оливи.
5Також вина для узливання чверть гіна принесеш при цілопаленні або при жертві за кожну вівцю.
6А для барана принесеш як хлібну жертву: дві десятих міри добірного борошна, змішаного з третиною гіна оливи;
7і вина для узливання третину гіна — як приношення любих пахощів для БОГА.
8А коли приноситимеш тварину з великої худоби БОГОВІ як цілопалення або як жертву, на сповнення виголошеної обітниці чи як жертву мирну,
9то разом із цією твариною принесеться хлібна жертва: три десятих міри добірного борошна, змішаного з половиною гіна оливи;
10і як узливання принесеш пів гіна вина — це вогняна жертва любих пахощів для БОГА.
11Так належить чинити з кожним волом, з кожним бараном, і з кожною вівцею чи козою,
12скільки б ви не приносили; так чинитимете з кожним, скільки б їх не було.
13Кожен тубілець, приносячи вогняну жертву любих пахощів для БОГА, має чинити так із ними.
14І коли впродовж ваших родів приходень, що оселився з вами, або той, хто живе серед вас, приноситиме вогняну жертву пахощів любих БОГУ, — як чините ви, так має чинити й
15решта громади. непевно. Один закон буде для вас і для приходня, що мешкає серед вас; вічний закон для ваших родів. Які ви, такий і приходень буде перед БОГОМ;
16один устав і одне право буде для вас і для приходня, що мешкає серед вас.
17І промовив БОГ до Мойсея, кажучи:
18Промов до синів Ізраїлевих і скажи їм: Коли ви прийдете в землю, до якої Я веду вас,
19і їстимете від хліба тієї землі, принесете підношення як дар БОГУ:
20як первісток вашого замісу, непевно. принесете коржа як дар; як дар із току, так піднесете його.
21Від первістків вашого замісу даватимете дар БОГУ впродовж ваших родів.
22Якщо ж ви ненавмисно схибите і не виконаєте якоїсь із заповідей, що їх БОГ оголосив Мойсеєві, —
23усього, що БОГ наказав вам через Мойсея від того дня, коли БОГ дав заповідь, і далі впродовж ваших родів: —
24то якщо це вчинено ненавмисно, через недогляд громади, уся громада принесе одного бичка з череди на цілопалення, на любі пахощі БОГУ, з належним хлібним приношенням і виливом, і одного козла як жертву очищення.
25Священик здійснить спокуту за всю громаду синів Ізраїля, і буде прощено їм, бо це була помилка, і за помилку свою принесли вони приношення своє — вогняну жертву БОГУ та жертву очищення перед БОГОМ.
26І буде прощено всій громаді синів Ізраїля та приходькові, що мешкає серед них, бо з усім народом сталося це через помилку.
27Якщо ж згрішить ненароком одна особа, нехай принесе вона козу однорічну як жертву очищення.
28І здійснить священик перед БОГОМ спокуту за людину, яка схибила, згрішивши ненароком, звершуючи за неї спокуту так, щоб їй було прощено.
29Як для уродженця серед синів Ізраїля, так і для приходька, що мешкає серед них, — один обряд буде у вас для кожного, хто вчинить через помилку.
30Але особа, яка чинить зухвало, чи то уродженець, чи приходець, зневажає БОГА; винищена буде та особа з-посеред народу свого.
31Бо словом БОЖИМ знехтувано і заповідь Божу порушено; викорінена буде та особа — і несе на собі провину свою.
32Одного разу, коли сини Ізраїля перебували в пустелі, знайшли чоловіка, що збирав дрова в день суботній.
33І привели його ті, що знайшли його, як він збирав дрова, до Мойсея, Аарона та всієї громади.
34І взяли його під варту, бо не було ще роз'яснено, що належить з ним учинити.
35Тоді сказав БОГ Мойсеєві: «конче має бути покараний на смерть той чоловік: нехай уся громада закидає його камінням поза табором».
36І вивела його вся громада геть за табір, і закидали його камінням на смерть — як і наказав БОГ Мойсеєві.
37І сказав БОГ Мойсеєві так:
38Промов до народу Ізраїлевого та накажи їм, щоб робили собі китиці на краях одеж своїх у всіх поколіннях; і нехай прикріплюють блакитний шнур до китиці на кожному краї.
39І буде це вам за китицю; дивіться на неї й згадуйте всі заповіді БОГА та виконуйте їх, щоб не слідували ви за серцем своїм і очима своїми у вашому потягу до блуду.
40Так вам буде нагадано виконувати всі Мої заповіді й бути святими для вашого Бога.
41Я — ВІЧНИЙ, ваш Бог, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом: Я — ваш ВІЧНИЙ Бог.
WEBREATH · 11:11
«Let every thing that hath breath praise the LORD» — Psalm 150:6
Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.
WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath