ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 12 · Невдоволення Міріям та Аарона

1Міріям та Аарон говорили проти Мойсея через кушитську жінку, з якою він одружився: «Він одружився з кушитянкою!»

2І сказали вони: «Чи хіба тільки через Мойсея промовляв БОГ — а не через нас також?» І БОГ почув це.

3Сам же Мойсей був вельми смиренним, більше за будь-яку іншу людину на землі.

4І зненацька БОГ покликав Мойсея, Аарона та Міріям: «Вийдіть ви троє до Намету зустрічі». І вони троє вийшли.

5БОГ зійшов у стовпі хмари, спинився біля входу до Намету й покликав: «Аароне та Міріям!» І вийшли вони обоє вперед.

6«Почуйте ж оці Мої слова: коли з’являються серед вас пророки БОГА, Я відкриваюся їм у видінні, уві сні Я промовляю до них.

7Не так із Моїм рабом Мойсеєм; усьому Моєму дому він є довіреним.

8Уста до уст Я говорю з ним, прямо, а не загадками, і подобу БОГА він бачить. Як же ви не побоялися говорити проти Мого раба Мойсея!»

9Усе ще палаючи гнівом на них, БОГ відійшов.

10Коли ж хмара відійшла від Намету, аж ось Міріям уражена сніжно-білою лускою! Повернувся Аарон до Міріям, і ось бачить — вона уражена лускою.

11І сказав Аарон Мойсеєві: «О, пане мій, не поклади на нас гріха, що вчинили ми через безумство наше.

12Нехай не буде вона мов мертвонароджене немовля, що виходить з утроби матері своєї з наполовину з’їденим тілом!»

13І заволав Мойсей до БОГА, мовлячи: «О Боже, зціли ж її, благаю!»

14Але БОГ сказав Мойсеєві: «Якби її батько плюнув їй в обличчя, хіба не несла б вона свій сором сім днів? Нехай замкнена буде за межами табору сім днів, а потім нехай повернеться».

15І була замкнена Міріям поза табором сім днів; і народ не рушав, аж поки Міріям не була прийнята знову.

16Після того вирушив народ із Гацероту й отаборився в пустелі Паран.