КНИГА НЕЄМІЇ 1 · Молитва Неємії

1Оповідь Неемії, сина Гахалії: Місяця кіслева двадцятого року, коли був я у твердині Сузи,

2прибув Ганані, один із моїх братів, разом із кількома юдеями, і я запитав їх про юдеїв — про останок, що вцілів від полону, — та про Єрусалим.

3І сказали вони мені: «Вцілілі, які залишилися від полону там, в області, перебувають у великому лиху й нарузі; мур Єрусалима розбитий, а брами його спалені вогнем».

4Коли почув я ці слова, то сів і плакав, і був у жалобі кілька днів, постячи й молячись перед Богом Небес.

5І мовив я: «О ВІЧНИЙ, Боже Небес, Боже великий і грізний, що зберігаєш вірність завіту й милість до тих, хто любить Тебе та виконує заповіді Твої!

6Нехай же буде вухо Твоє уважним, а очі Твої відкритими, щоб почути молитву слуги Твого, якою я молюся перед Тобою нині, вдень і вночі, за синів Ізраїлевих, Твоїх слуг, сповідаючись у гріхах синів Ізраїлевих, якими ми згрішили перед Тобою; згрішив і я, і дім батька мого.

7Ми тяжко згрішили перед Тобою і не дотримувалися заповідей, законів і правил, які Ти дав слузі Твоєму Мойсеєві.

8Згадай же слово, яке Ти заповів слузі Твоєму Мойсеєві, кажучи: “Якщо ви виявите невірність, Я розсію вас серед народів;

9але коли ви повернетеся до Мене і будете вірно виконувати заповіді Мої, то навіть якщо розпорошені ваші опиняться на краю землі, Я збере їх звідти і приведу на те місце, яке Я обрав, щоб оселити там Ім'я Моє”.

10Бо вони — Твої слуги й Твій народ, який Ти викупив великою силою Твоєю та могутньою рукою Твоєю».

11О Господи! Нехай Твоє вухо буде уважним до молитви Твого раба і до молитви Твоїх рабів, які бажають благоговіти перед Твоїм ім’ям. Даруй Твоєму рабові успіх сьогодні і схили його володаря бути милосердним до нього!”У той час я був чашником царя.