КНИГА ПРОРОКА МИХЕЯ 4 · Гора Господнього дому

1У дні прийдешні Гора Дому БОЖОГО стоятиме Непорушно понад горами; І височітиме над пагорбами. Народи споглядатимуть на неї з радістю,

2І численні народи підуть і скажуть: «Прийдіть, Зійдімо на Гору БОЖУ, До Дому Бога Якова; Щоб Він навчив нас путей Божих, І щоб ми ходили стежками Божими». Бо з Сіону вийде повчання, Слово БОЖЕ — з Єрусалима.

3Так [Бог] розсудить між численними народами, І розсудить силу-силенну племен, Хоч як би далеких; І перекують вони мечі свої на лемеші, А списи свої — на серпи. Не підійме народ Меча на народ; І більше ніколи не знатимуть війни;

4Але кожен рід сидітиме Під своєю виноградною лозою та смоковницею, І ніхто їх не тривожитиме. Бо це промовив БОГ Воїнств.

5Хоч усі народи ходять Кожен в ім'я своїх богів, Ми ж ходитимемо В Ім'я ВІЧНОГО, нашого Бога, По віки вічні.

6Того дня, — проголошує БОГ, — Я зберу кульгавих [овець] І згромаджу вигнанців, І тих, кого вразив карою;

7І зроблю Я кульгавих останком, А вигнаних — численним народом. І БОГ царюватиме над ними на Горі Сіон Віднині й повіки.

8І ти, о Міґдал-Едере, Твердине Прекрасного Сіону, До тебе це прийде: Колишня монархія повернеться — Царство Прекрасного Єрусалима.

9Чому ж нині ти кричиш так голосно? Чи немає в тобі царя, Чи загинули твої порадники, Що тебе охопили муки, Немов жінку під час пологів?

10Корчися й кричи, Прекрасний Сіоне, немов роділля! Бо тепер ти мусиш вийти з міста й оселитися в полі — і дійдеш до Вавилона. Там ти спасешся, там БОГ викупить тебе з рук ворогів твоїх.

11Справді, численні народи зібралися проти тебе, котрі гадають: «Нехай же безсоромно дивиться наше око на Сіон».

12Та вони не знають задуму БОГА, не збагнули наміру Його: адже їх зібрано, мов зрізане збіжжя на тік.

13Устань і молоти, Прекрасний Сіоне! Бо зроблю тобі роги залізними і дам тобі копита мідні, і ти розіб'єш численні народи. «Ти» править тут за закінчення другої особи однини жіночого роду; пор. Суд. 5:7 і прим.; Єр. 2:20; тощо. посвятиш здобич їхню БОГОВІ, маєток їхній — Владиці всієї землі.

14Тепер рань себе в скорботі. Вони взяли нас в облогу; жезлом б'ють по щоці правителя Ізраїлевого.