ТРЕТЯ КНИГА МОЙСЕЯ 7 · Жертва за провину

1Ось закон про жертву за провину: вона пресвята.

2Жертву за провину заріжуть на тому місці, де ріжуть цілопалення, а кров її розбризкають на всі боки жертовника.

3І весь її жир нехай принесуть: курдюк і жир, що вкриває нутрощі;

4і обидві нирки, і жир, що на них коло стегон, і сальник на печінці, який нехай знімуть разом із нирками.

5І священник оберне їх на дим на жертовнику як вогняну жертву БОГУ; це жертва за провину.

6Лише чоловіки зі священничого роду можуть їсти з неї; її належить їсти у святім місці: вона пресвята.

7Яка жертва за провину, така й жертва за гріх. Один закон для них обох: вона належатиме священникові, який звершує нею спокуту.

8Так само священник, що приносить чиєсь цілопалення, матиме собі шкіру того цілопалення.

9Також усяке хлібне приношення, спечене в печі, і всяке, приготоване в казанку чи на сковороді, належатиме священникові, який приносить його.

10Та всяке інше хлібне приношення, змішане з оливою чи сухе, дістанеться всім синам Аароновим порівну.

11Ось устав про мирну жертву, яку приносять БОГУ:

12Якщо хтось приносить її на знак подяки, то нехай принесе разом із подячною жертвою прісні коржі, змішані з оливою, і прісні коржики, помазані оливою, та коржі з добірного борошна, змішані з оливою, добре просочені.

13Це приношення з додаванням коржів квасного хліба нехай принесуть разом із їхньою подячною мирною жертвою.

14З цього принесеться по одному з кожного роду як дарунок БОГУ; воно належатиме священникові, який кропить кров'ю мирної жертви.

15А м’ясо тієї подячної мирної жертви має бути спожите в день її принесення; нічого з нього не повинно залишатися до ранку.

16Якщо ж ця жертва — обітниця або добровільне приношення, її слід їсти в день принесення жертви, а те, що залишиться від неї, буде з’їдене назавтра.

17Те ж, що зостанеться від жертовного м’яса, на третій день має бути спалене у вогні.

18Якщо хоч трохи м’яса тієї мирної жертви буде спожито на третій день, вона не буде прийнятною; вона не зарахується тому, хто її приніс. Це огидна річ, і людина, яка їстиме з неї, понесе свій гріх.

19М’ясо, що торкнеться чогось нечистого, не можна їсти; воно має бути спалене у вогні. Що ж до іншого м’яса — лише чистий може їсти таке м’ясо.

20Але людина, яка в стані нечистоти їстиме м’ясо з мирних жертв БОГУ — та людина буде викорінена зі свого роду.

21Коли людина торкнеться чогось нечистого, чи то людської нечистоти, чи нечистої тварини, чи будь-якого нечистого створіння,, букв. «мерзота»; кілька рукописів і стародавніх версій читають shereṣ «створіння, що кишать». і їстиме м’ясо з мирних жертв БОГУ — та людина буде викорінена зі свого роду.

22І сказав БОГ Мойсеєві, промовляючи:

23Промов до народу Ізраїлю так: Жодного лою з вола, чи вівці, чи кози ви не повинні їсти.

24Лій із тварини, яка здохла або яку роздер звір, може бути використаний для будь-якої потреби, але їсти його ви категорично не повинні.

25Якщо хтось їстиме лій з тварин, з яких можуть приносити вогневу жертву БОГОВІ, то душа, що їстиме це, буде винищена з-поміж рідні своєї.

26І ніякої крови не споживайте в жодному з ваших поселень, ані з птаства, ані з худоби.

27Кожен, хто їстиме яку б то не було кров, буде винищений з-поміж рідні своєї.

28І промовляв БОГ до Мойсея, кажучи:

29Промов до синів Ізраїлевих так: Хто приносить мирну жертву свою БОГОВІ, нехай принесе приношення БОГОВІ з мирної жертви своєї:

30його власні руки принесуть вогневі жертви БОГОВІ. Він принесе лій разом із грудниною, аби піднести груднину як приношення потрясання перед БОГОМ;

31священник оберне лій на дим на жертовнику, а груднина належатиме Ааронові та синам його.

32І праве стегно з мирних жертв ваших віддайте священникові як дар;

33той із синів Ааронових, хто приносить кров мирної жертви та лій, матиме праве стегно собі за частку.

34Бо груднину потрясання та стегно дару Я взяв від синів Ізраїлевих з їхніх мирних жертв і віддав їх Ааронові священникові та синам його як належне їм від синів Ізраїлевих навіки.

35Оце частка Аарона й частка синів його з вогневих жертв БОГОВІ відтоді, як їх було поставлено священнодіяти перед БОГОМ;

36це наказав БОГ давати їм відтоді, як їх було помазано, як належне від синів Ізраїлевих навіки, з роду в рід.

37Такими є обряди цілопалення, хлібного приношення, жертви очищення, жертви відшкодування, жертви посвячення та жертви мирної,

38якими БОГ заповів Мойсеєві на горі Синай, коли наказував, щоб ізраїльтяни приносили свої приношення БОГУ, в пустелі Синай.