КНИГА ПЛАЧ ЕРЕМІЇ 5 · Молитва про відновлення

1Згадай, о ВІЧНИЙ, що спіткало нас; поглянь і побач наругу нашу!

2Спадщина наша перейшла до чужинців, оселі наші — до сторонніх.

3Ми стали сиротами, без батька; матері наші — немов удовиці.

4Воду власну п'ємо за плату, дрова свої дістаємо за гроші.

5Нас люто переслідують; виснажені, не маємо ми спочинку.

6Ми простягаємо руку до Єгипту, до Ассирії, щоб насититися хлібом.

7Батьки наші згрішили, і немає їх; а ми мусимо нести їхній гріх.

8Раби панують над нами, і нікому визволити нас із їхніх рук.

9Ціною життя здобуваємо хліб наш перед лицем меча в пустелі.

10Шкіра наша палає, мов піч, від лютого голоду.

11Ті раби безчестили жінок на Сіоні, дівчат — у містах Юди.

12Князі повішені їхніми руками; старцям не виказано пошани.

13Юнаки мусять тягати жорна, а підлітки падають під ношею дров.

14Старці відійшли від брами, молодь облишила свою музику.

15Зникла радість серця нашого; танці наші перетворилися на жалобу.

16Упав вінець із голови нашої; горе нам, бо ми згрішили!

17Тому й болить серце наше, тому й потьмарилися очі наші:

18Через гору Сіон, що спустошена; шакали блукають по ній.

19Та Ти, о ВІЧНИЙ, царюєш повік, престол Твій триває з роду в рід.

20Чому Ти зовсім забув нас, покинув нас на довгі часи?

21Верни нас, о ВІЧНИЙ, до Себе, і ми повернемося; віднови наші дні, як у давнину!

22Бо невже Ти геть відкинув нас, безмірно розгнівався на нас? Верни нас, о ВІЧНИЙ, до Себе, і ми повернемося; віднови наші дні, як у давнину!