КНИГА СУДДЇВ 8 · Гедеон перемагає Зеваха та Цалмунну

1І сказали йому ті, що з ополчення Єфремового: «Чому ти вчинив нам таке — не покликав нас, коли йшов воювати з мідіянітянами?» І вони суворо докоряли йому.

2Але він відповів їм: «Та й що зробив я супроти вас? Хіба ж Єфремові визбірки не ліпші за Авіезерове винозбирання!

3У вашу руку Бог віддав мідіянських воєначальників Орева та Зеева, і що міг я зробити порівняно з вами?» І коли він промовив це, ущух їхній гнів супроти нього.

4І прибув Гедеон до Йордану, і переправився. Три сотні людей, що були з ним, були знесилені голодом, але все ж переслідували.

5І сказав він людям Суккоту: «Дайте ж буханців хліба воїнам, що йдуть за мною, бо вони голодом зморені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянськими».

6Та начальники Суккоту відповіли: «Хіба Зевах і Цалмунна вже у твоїх руках, щоб нам давати хліб твоєму війську?»

7«Присягаюся, — проголосив Гедеон, — коли БОГ віддасть Зеваха і Цалмунну в мої руки, я молотитиму тіла ваші об тернину та будяки пустелі!»

8Звідти він піднявся до Пенуела і звернувся з тим самим проханням до них; але й люди Пенуела дали йому таку ж відповідь, як і люди Суккоту.

9Тож він пригрозив і людям Пенуела: «Коли повернуся неушкодженим, я зрівняю з землею цю вежу!»

10А Зевах і Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхнє військо коло п’ятнадцяти тисяч; це було все, що лишилося від усього ополчення синів Сходу, бо полеглих налічувалося сто двадцять тисяч воїнів.

11І рушив Гедеон дорогою тих, що живуть у наметах, на схід від Новаху та Йоґвеги, і вщент розбив табір, який не сподівався нападу.

12Зевах і Цалмунна кинулися втікати, а Гедеон гнався слідом. І полонив він Зеваха й Цалмунну, двох царів Мідіянських, а все військо вкинув у жах.

13Повертаючись із битви від Схилу Герес, Гедеон, син Йоаша,

14схопив юнака з людей Суккоту й допитав його. І той списав йому старійшин та очільників Суккоту — сімдесят і сім чоловік.

15Тоді прийшов він до людей Суккоту й сказав: «Ось Зевах і Цалмунна, за яких ви глузували з мене, кажучи: „Чи Зевах і Цалмунна вже у твоїх руках, щоб нам давати хліб твоїм виснаженим людям?“»

16І взяв він старійшин міста і, узявши пустельне терня та будяки, покарав ними людей Суккоту.

17А вежу Пенуїла він зруйнував і повбивав жителів міста.

18Тоді спитав він Зеваха й Цалмунну: «Які були ті люди, яких ви вбили на Таворі?» А ті відповіли: «Вони були подібні до тебе, викапані сини царські».

19«То були мої брати, — промовив він, — сини моєї матері. Як живий БОГ, якби ви пощадили їх, я не вбивав би вас».

20І наказав він первісткові своєму Єтеру: «Іди, убий їх!» Але хлопець не витягнув меча свого, бо був полохливий, бувши ще хлопцем.

21Тоді Зевах і Цалмунна сказали: «Устань сам і вбий нас, бо з мужністю приходить і сила». Тож підійшов Гедеон і вбив Зеваха й Цалмунну, і забрав півмісяці, що були на шиях їхніх верблюдів.

22Тоді ті, хто бився на боці Ізраїля, сказали Гедеонові: «Пануй над нами — і ти, і син твій, і так само онук твій; бо ти врятував нас від Мідіян».

23Та Гедеон відповів їм: «Не буду я володарювати над вами, і син мій не володарюватиме над вами; лише БОГ володарюватиме над вами».

24І сказав їм Гедеон: «Маю до вас прохання: дайте мені кожен по сережці зі своєї здобичі». (Бо в мідіянітян були золоті сережки, оскільки вони були ізмаїльтянами.)

25«Охоче дамо!» — відповіли вони. І розіслали плащ, і кожен кинув на нього сережку зі своєї здобичі.

26Вага золотих сережок, про які він просив, склала тисячу й сімсот шекелів золота, не рахуючи півмісяців, підвісок та пурпурових шат, що були на царях Мідіяна, і не рахуючи нашийників, що були на шиях їхніх верблюдів.

27І зробив із цього золота Гедеон ефод і виставив його у своєму місті Офрі. І блудив там за ним увесь Ізраїль, і став він пасткою для Гедеона та дому його.

28Так упокорився Мідіян перед синами Ізраїля і більше не підводив голови; і земля мала спокій сорок років за днів Гедеона.

29І відійшов Єруббаал, син Йоаша, й оселився у власному домі.

30Було ж у Гедеона сімдесят синів, що вийшли з його стегон, бо мав він багато дружин.

31І наложниця його, яка була в Сихемі, також народила йому сина, і він нарік йому ім'я Авімелех.

32І помер Гедеон, син Йоаша, у глибокій старості, і був похований у гробниці батька свого Йоаша в Офрі Авієзеровій.

33А по смерті Гедеона сини Ізраїля знову зблудили слідом за Ваалами і прийняли Ваал-беріта собі за бога.

34І не згадували сини Ізраїля про ВІЧНОГО, Бога свого, Який визволив їх від усіх ворогів їхніх навколо.

35І не виявили вони вірності домові Єруббаала-Гедеона за все те добро, що він учинив для Ізраїля.