КНИГА СУДДЇВ 6 · Мідіян гнітить Ізраїль

1Тоді ізраїльтяни чинили те, що було огидним для БОГА, і БОГ віддав їх у руки мідіянітян на сім років.

2Рука мідіянітян тяжіла над Ізраїлем; і через Мідіяна ізраїльтяни облаштували собі сховища в гірських печерах та твердинях.

3Коли ізраїльтяни засівали землю, Мідіян, Амалик та кедеміти підіймалися й чинили набіги на них;

4вони нападали на них, нищили врожай землі аж до самої Гази й не залишали в Ізраїлі жодного прожитку — ні вівці, ні вола, ні осла.

5Бо вони приходили зі своєю худобою та своїми наметами, численні, наче сарана; їм та їхнім верблюдам не було ліку. Так вони вторгалися в край і спустошували його.

6І через мідіянітян Ізраїль зазнав крайнього зубожіння, і волали ізраїльтяни до БОГА.

7Коли ж ізраїльтяни заголосили до БОГА через Мідіяна,

8послав БОГ одного пророка до ізраїльтян. І сказав він їм: «Так говорить ВІЧНИЙ, Бог Ізраїля: Я вивів вас із Єгипту і звільнив вас із дому рабства.

9Я вирятував вас від єгиптян і від усіх ваших гнобителів; Я вигнав їх перед вами і дав вам їхню землю.

10І сказав Я вам: „Я, ВІЧНИЙ, — ваш Бог. Не бійтеся богів амореїв, у землі яких ви живете“. Але ви не послухалися Мене».

11І прийшов ангел БОГА, і сів під теребінтом в Офрі, що належав Йоашу з роду Авіезера. Син же його Гедеон вибивав тоді пшеницю в чавилі, щоб уберегти її від мідіянітян.

12Янгол БОГА з'явився йому і сказав йому: «БОГ з тобою, могутній воїне!»

13Сказав йому Гедеон: «О, мій пане, якщо БОГ з нами, то чому все це спіткало нас? Де всі ті дивовижні діяння Його, про які розповідали нам батьки наші, кажучи: ‘Воістину БОГ вивів нас із Єгипту’? Нині ж БОГ покинув нас і віддав нас у руки Мідіяна!»

14Повернувся БОГ до нього і сказав: «Іди з цією силою твоєю і визволи Ізраїль від мідіянітян. Я цим роблю тебе Моїм посланцем».

15Сказав він Йому: «О, Владико мій, чим можу я визволити Ізраїль? Адже рід мій найсмиренніший у Манасії, а я наймолодший у домі мого батька».

16Відповів БОГ: «Я буду з тобою, і ти поб'єш Мідіян як одного чоловіка».

17І сказав він Йому: «Якщо я знайшов Твою прихильність, дай мені знак, що це саме Ти говориш зі мною.

18Не відходь звідси, доки я не повернуся до тебе, не винесу приношення моє і не покладу перед тобою». І той відповів: «Я залишуся, доки ти не повернешся».

19І пішов Гедеон, і приготував козеня, та [спік] прісний хліб з ефи борошна. М'ясо поклав він у кошик, а юшку вилив у горщик, і виніс це до нього під теревинф. І коли він підніс це,

20янгол Бога сказав йому: «Візьми м'ясо та прісний хліб, поклади їх он на ту скелю, а юшку вилий». Він так і зробив.

21Простяг янгол БОГА палицю, яку тримав, і торкнувся її кінцем м'яса та прісного хліба. І зринув вогонь зі скелі, і пожер м'ясо та прісний хліб. І янгол БОГА зник з очей його.

22Тоді зрозумів Гедеон, що справді це був ангел БОГА; і сказав Гедеон: «Горе мені, Владико БОЖЕ! Бо я бачив ангела БОГА лицем до лиця».

23Та БОГ сказав йому: «Мир тобі; не бійся, ти не помреш».

24І збудував там Гедеон жертовник БОГУ, і назвав його Адонай-Шалом. До цього дня він стоїть в Офрі авієзеритів.

25Тієї ночі БОГ сказав йому: «Візьми молодого бика, що належить твоєму батькові, та іншого бика, семирічного; зруйнуй жертовник Ваала, що належить твоєму батькові, і зрубай священний стовп, що біля нього.

26Потім збудуй жертовник ВІЧНОМУ, твоєму Богові, на рівному місці на вершині цієї твердині. Візьми іншого бика й принеси його як цілопалення, використовуючи дерево священного стовпа, який ти зрубав».

27І взяв Гедеон десятьох зі своїх слуг і зробив так, як наказав йому БОГ; але оскільки він боявся робити це вдень через дім свого батька та людей міста, то зробив це вночі.

28Рано-вранці наступного дня люди міста виявили, що жертовник Ваала зруйновано, священний стовп біля нього зрубано, а другого бика принесено в жертву на новозбудованому жертовнику.

29І говорили вони один одному: «Хто вчинив це діло?» Після розпитувань і розслідування їм сказали: «Гедеон, син Йоаша, вчинив це діло!»

30Тоді люди міста сказали Йоашу: «Виведи свого сина, бо він мусить померти: він зруйнував жертовник Ваала і зрубав священний стовп біля нього!»

31Але Йоаш сказав усім, хто повстав проти нього: «Чи вам змагатися за Ваала? Чи вам захищати його? Хто б’ється за нього, буде відданий смерті до ранку! Якщо він бог, нехай сам змагається за себе, бо саме його жертовник зруйновано!»

32Того дня назвали його Єруббаал, що означає: «Нехай Ваал змагається з ним, бо він зруйнував його жертовник».

33Увесь Мідіян, Амалик та сини Сходу об’єдналися; вони переправилися і стали табором у долині Єзреель.

34І дух БОГА охопив Гедеона; він засурмив у ріг, і дім Авієзера зібрався слідом за ним.

35І послав він вісників по всьому Манасії, і вони також зібралися слідом за ним. Потім послав вісників до Асира, Завулона та Нефталі, і ті вийшли їм назустріч.

36І сказав Гедеон Богові: «Якщо Ти справді спасеш Ізраїля через мене, як Ти сказав, —

37ось я покладу стрижену вовну на току. Якщо роса впаде лише на вовну, а вся земля залишиться сухою, я знатиму, що Ти спасеш Ізраїля через мене, як Ти сказав».

38І сталося так. Рано-вранці наступного дня він стиснув вовну й вичавив із неї росу — повну чашу води.

39Тоді сказав Гедеон Богові: «Нехай не запалиться гнів Твій на мене, якщо я заговорю ще тільки раз. Дозволь мені випробувати вовною ще один лише раз: нехай сама тільки вовна буде сухою, а по всій землі нехай буде роса».

40І зробив Бог так тієї ночі: тільки вовна була сухою, а по всій землі була роса.