КНИГА СУДДЇВ 4 · Девора та Барак

1Сини Ізраїля знову вчинили те, що було огидним для БОГА, — Егуд бо вже помер.

2І віддав їх БОГ цареві Ханаану Явіну, що царював у Хацорі. Воєначальником його війська був Сісера, чиєю базою був Харошет-Гоїм.

3Сини Ізраїля заволали до БОГА; бо той мав дев'ятсот залізних колісниць і жорстоко гнобив Ізраїля двадцять років.

4Девора, дружина Лаппідота, була пророчицею; вона провадила Ізраїль у той час.

5Вона звикла сидіти під Пальмою Девори, між Рамою та Бетелем у гірській країні Єфрема, і сходилися до неї сини Ізраїля по рішення.

6Вона покликала Варака, сина Авіноама, з Кедешу в Нафталі, і сказала йому: «ВІЧНИЙ, Бог Ізраїля, наказав: Іди, рушай на гору Тавор і візьми з собою десять тисяч людей з Нафталі та Завулона.

7І приваблю Я до тебе, до ваді Кішон, Сісеру, воєначальника Явінового війська, з його колісницями та його полками; і віддам Я його у твої руки».

8Та Варак сказав їй: «Якщо ти підеш зі мною, я піду; якщо ж ні, то я не піду».

9«Гаразд, я піду з тобою, — відповіла вона. — Проте не буде тобі слави на твоїй дорозі, бо тоді БОГ віддасть Сісеру в руки жінки». І пішла Девора з Вараком до Кедешу.

10Тоді Варак скликав Завулона та Нафталі в Кедеші; десять тисяч мужів рушили слідом за ним; і Девора також пішла з ним.

11А Хевер кенеянин відділився від інших кенеян, нащадків Ховава, тестя Мойсея, і розіпнув шатро своє коло Елон-Бецаананніма, що поблизу Кедешу.

12Сповіщено було Сісеру, що Барак, син Авіноама, зійшов на гору Тавор.

13І скликав Сісера всі колесниці свої — дев’ятсот залізних колесниць — і все військо, що було в нього, аби рушити з Харошет-Гоїма до потоку Кішон.

14Тоді сказала Дебора до Барака: «Встань! Бо це день, у який БОГ віддасть Сісеру в руки твої; БОГ іде перед тобою». І зійшов Барак із гори Тавор, а за ним десять тисяч мужів,

15і БОГ привів у замішання Сісеру, і всі колесниці, і все військо перед натиском Барака. Сісера зіскочив з колесниці своєї і втік пішки,

16тоді як Барак переслідував колесниці та воїнів аж до Харошет-Гоїма. І полягло все військо Сісери від меча; не зосталося жодного.

17Сісера ж тим часом утік пішки до намету Яїли, дружини кенея Хевера; бо був мир між царем Хацору Явіном і родиною кенея Хевера.

18І вийшла Яїла назустріч Сісері, і сказала йому: «Увійди, мій пане, увійди сюди, не бійся». Тож він увійшов до її намету, і вона вкрила його ковдрою.

19І сказав він їй: «Дай мені, благаю, напитися води; я спраглий». Вона відкрила бурдюк з молоком, напоїла його і знову вкрила його.

20І сказав він їй: «Стань при вході до намету. Якщо хто-небудь прийде і спитає тебе, кажучи: “Чи є тут хтось?”, скажи: “Ні”».

21Тоді Яїла, дружина Хевера, взяла наметового кілка і вхопила молот. Коли він міцно спав від знемоги, вона підкралася до нього крадькома і пробила кілком його скроню аж до самої землі. Так він і помер.

22І ось з'явився Барак, женучись за Сісерою. Яїл вийшла назустріч йому і сказала: «Ходи, я покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш». Він увійшов із нею всередину, і там Сісера лежав мертвий, із кілком у своїй скроні.

23Того дня Бог упокорив царя Ханаанського Явіна перед ізраїльтянами.

24Рука ізраїльтян тяжіла все дужче й дужче над царем Ханаанським Явіном, аж поки вони не знищили царя Ханаанського Явіна.