КНИГА СУДДЇВ 3 · Народи, залишені для випробування Ізраїля

1Ось ті народи, яких БОГ залишив, щоби випробувати ними Ізраїльтян, які не знали жодної з воєн Ханаану,

2лише для того, аби прийдешні покоління Ізраїльтян могли пізнати війну — але тільки ті, які не знали колишніх воєн:

3п’ять князівств Філістимлян і всі Ханаанеї, Сидоняни та Гіввеї, що населяли гірський край Лівану від гори Ваал-Гермон до Лево-Хамату.

4Вони слугували для випробування Ізраїля, щоб дізнатися, чи будуть вони слухатися заповідей, які БОГ повелів їхнім батькам через Мойсея.

5І оселилися Ізраїльтяни серед Ханаанеїв, Хеттеїв, Амореїв, Періззеїв, Гіввеїв та Євусеїв;

6вони брали їхніх дочок собі за дружин, а власних дочок віддавали їхнім синам і служили їхнім богам.

7І чинили Ізраїльтяни те, що було огидним перед БОГОМ; вони забули ВІЧНОГО, свого Бога, і служили Ваалам та Ашерам.

8І запалав гнів БОГА на Ізраїля, і віддав Він їх у підпорядкування царю Кушан-Рішатаїму з Арам-Нахараїму; і були Ізраїльтяни підвладні Кушан-Рішатаїму вісім років.

9І заголосили Ізраїльтяни до БОГА, і підняв БОГ визволителя для Ізраїльтян, щоб урятувати їх: Отніїла Кеніззея, молодшого родича Калева.

10Дух БОГА зійшов на нього, і став він проводирем Ізраїля. Він виступив на війну, і віддав БОГ царя Араму Кушан-Рішатаїма в його руки. І взяв він гору над Кушан-Рішатаїмом,

11і земля мала спокій сорок років.Коли помер Отніїл Кеніззей,

12Ізраїльтяни знову вчинили те, що було огидним для БОГА. І через те, що вони вчинили те, що було огидним для БОГА, БОГ дав цареві Моава Еґлону взяти гору над Ізраїлем.

13[Еґлон] об'єднав під своєю владою аммонітян та амаликитян, і пішов та розбив Ізраїль, і зайняв Місто Пальм.

14Ізраїльтяни були підвладні цареві Моава Еґлону вісімнадцять років.

15Тоді ізраїльтяни заголосили до БОГА, і підняв для них БОГ визволителя: веніяминянина Егуда, сина Ґери, чоловіка лівшу. І сталося, що через нього ізраїльтяни послали данину цареві Моава Еґлону.

16Тож зробив собі Ехуд обосічний кинджал завдовжки в ґомед і підперезав його на правому боці під своїм плащем.

17Він підніс данину цареві Моава Еґлону. А Еґлон був чоловіком вельми огрядним.

18Коли [Ехуд] завершив піднесення данини, він відпустив людей, що доставили данину.

19Але сам він повернувся від Песіліма, що поблизу Ґілґала, і сказав: «Ваша Величносте, маю до тебе таємне слово». Тоді [Еґлон] повелів: «Тиша!» — і всі присутні вийшли геть від нього;

20і коли Ехуд наблизився до нього, той сидів на самоті у своїй прохолодній горішній світлиці. Ехуд промовив: «Маю для тебе слово від Бога»; після чого той підвівся зі свого місця.

21Сягнувши своєю лівою рукою, Ехуд вихопив кинджал з правого боку і встромив його в живіт Еґлонові.

22Жир зімкнувся над лезом, і руків’я увійшло слідом за лезом — бо він не витягнув кинджала з його живота, — і витекла нечистота.

23Вийшовши в сіни, Ехуд зачинив за ним двері горішньої світлиці й замкнув їх.

24Коли він вийшов, слуги повернулися. І побачили вони, що двері верхньої світлиці замкнені, та й подумали: «Певне, він справляє потребу в прохолодній кімнаті».

25Чекали вони довго; та коли він так і не відчинив дверей світлиці, взяли ключ і відімкнули їх, — і ось, пан їхній лежить на долівці мертвий!

26А Егуд тим часом утік, поки вони зволікали; він минув Песілім і врятувався до Сеїри.

27Коли ж прибув туди, він засурмив у баранячий ріг у гірському краї Ефраїмовім, і всі сини Ізраїля зійшли з ним із гірського краю, а він ішов на чолі.

28«Ідіть услід за мною, — сказав він, — бо БОГ віддав ворогів ваших, моавитян, у руки ваші». І зійшли вони за ним, і зайняли йорданські броди навперейми моавитянам, і не дали перейти нікому.

29Того разу знищили вони близько 10 000 моавитян; усі вони були мужами дужими й хоробрими, і жоден із них не врятувався.

30Того дня Моав упокорився перед Ізраїлем; і земля перебувала в спокої вісімдесят років.

31Після нього постав Шамґар, син Анатів, який побив шістсот філістимлян воловим рожном. Він також був оборонцем Ізраїля.