КНИГА СУДДЇВ 2 · Докір Ізраїлю в Бохімі

1Ангел БОГА піднявся з Гілґалу до Бохіму і сказав: «Я вивів вас із Єгипту і привів вас у землю, яку клятвено обіцяв батькам вашим. І Я сказав: ‘Я ніколи не порушу Мого заповіту з вами.

2А ви зі свого боку не укладайте союзу з мешканцями цієї землі; ви мусите зруйнувати їхні жертовники’. Та ви не послухалися Мене — погляньте, що ви вчинили!

3Тому Я постановив не виганяти їх перед вами; вони стануть вам гнобителями, а боги їхні будуть для вас пасткою».

4Коли ангел БОГА промовив ці слова до всіх синів Ізраїля, народ гірко заплакав.

5Тож вони нарекли це місце Бохім і принесли там жертви БОГОВІ.

6Коли Ісус відпустив народ, сини Ізраїля вирушили кожен до свого наділу, щоби вступити у володіння землею.

7І служив народ БОГОВІ за днів Ісуса і за днів старійшин, які жили ще довго після Ісуса й бачили всі ті дивовижні діла, що їх БОГ звершив для Ізраїля.

8І помер Ісус, син Навина, слуга БОГА, у віці ста десяти літ,

9і був похований у межах власного маєтку, в Тімнат-Гересі, у горах Єфремових, на північ від гори Ґааш.

10І все те покоління також прилучилося до батьків своїх. Інше покоління постало після них, яке не пізнало спасіння БОГА, ані діл, які були здійснені задля Ізраїля.

11І вчинили сини Ізраїля те, що було огидним перед БОГОМ. Вони служили Ваалам

12і полишили ВІЧНОГО, Бога батьків своїх, Який вивів їх із землі Єгипетської. І пішли вони за іншими богами, з-поміж богів народів, що довкола них, і вклонялися їм; і прогнівили БОГА.

13Вони полишили БОГА і служили Ваалу та Астартам.

14Запалавши гнівом на Ізраїля, БОГ віддав їх у руки грабіжників, які грабували їх, віддавши їх ворогам їхнім звідусіль; і не могли вони більше встояти перед ворогами своїми.

15В усіх їхніх походах рука БОГА була проти них їм на згубу — як і прорік БОГ, і як поклявся їм БОГ, — і були вони у великій скруті.

16Тоді БОГ воздвиг вождів, які рятували їх від тих, хто грабував їх.

17Але й вождів своїх вони не слухали; блудили вони слідом за іншими богами і вклонялися їм. Швидко збочили вони з дороги, якою ходили батьки їхні, слухаючись заповідей БОГА; не чинили вони праведно.

18Коли ж БОГ воздвигав для них вождів, БОГ перебував із тим вождем — і рятував їх від ворогів їхніх упродовж життя того вождя; бо змилосерджувався БОГ через їхні стогони під гнітом тих, хто утискав і переслідував їх.

19Та коли вмирав вождь, вони знову чинили мерзенно, ще гірше за покоління попереднє, — йдучи слідом за іншими богами, служачи їм і вклоняючись їм; вони не полишали своїх діянь і своїх упертих доріг.

20Тоді БОГ, запалавши гнівом на Ізраїля, сказав: «Оскільки народ цей переступив завіт, який Я заповів батькам їхнім, і не послухався Мене,

21Я зі Свого боку не буду більше виганяти перед ними жодного з тих народів, яких зоставив Ісус, коли вмирав».”

22Бо то було для того, щоб випробувати ними Ізраїля — [щоб бачити], чи будуть вони вірно ходити путями БОГА, як ходили предки їхні, —

23що БОГ полишив ті народи, замість того, щоб вигнати їх негайно, і не віддав їх у руки Ісуса.