КНИГА СУДДЇВ 18 · Даніти оселяються в Лаїші
машинний переклад: ця традиція ще не має опублікованого перекладу вашою мовою
1У ті дні не було царя в Ізраїлі, і в ті дні плем'я Данове шукало собі володіння, щоб оселитися; бо аж до того дня не випало йому частки серед племен Ізраїлевих.
2І послали Данівці п’ятьох чоловіків зі свого числа, з місця свого роду в Цор’ї та Ештаолі — мужів хоробрих, — щоб розвідати край і дослідити його. «Ідіть, — сказали їм, — і дослідіть цей край». Коли вони прийшли на нагір'я Єфремове, аж до дому Михи, то заночували там.
3Бувши поблизу дому Михи, вони впізнали голос молодого Левита, тож підійшли й запитали його: «Хто привів тебе в ці краї? Що ти робиш на цьому місці? І яка в тебе справа тут?»
4Він же відповів їм: «Так і так учинив мені Миха — найняв мене, і я став його священником».
5Тоді вони сказали йому: «Запитай, будь ласка, Бога; ми прагнемо знати, чи буде успішною путь, якою ми йдемо».
6«Ідіть з миром, — сказав їм священник, — БОГ прихильно споглядає на путь, якою ви йдете».
7І пішли ті п'ятеро мужів, і прийшли до Лаїша. І побачили вони людей у ньому, які жили безтурботно, за звичаєм сидонян, народ спокійний і безжурний, де не було в землі нікого, хто кривдив би їх, і не було спадкового правителя. До того ж вони були віддалені від сидонян і не мали зв'язку ні з ким.
8Коли [вивідувачі] повернулися до своїх родів у Цор’ю та Ештаол, запитали їх побратими їхні: «Як вам повелося?»
9Вони відповіли: «Встаньмо ж негайно і рушаймо проти них! Бо ми побачили, що земля та вельми добра, а ви сидите без діла! Не зволікайте; ідіть, вторгніться в ту землю і оволодійте нею,
10бо Бог віддав її у ваші руки. Коли прийдете, прийдете до народу безтурботного; і край той просторий, і нічого на землі там не бракує».
11І рушили звідти, з родового гнізда данян, із Цори та Ештаолу, числом шістсот, оперезаних військовою зброєю.
12Вони піднялися й отаборилися в Кір'ят-Єарімі, що в Юдеї. Тому й зветься те місце «Табором Дана» до цього дня; воно лежить на захід від Кір'ят-Єаріма.
13Звідти рушили вони до гірського краю Єфремового і прибули до дому Михи.
14Тут п'ятеро мужів, що ходили вивідувати область Лаїш, мовили до своїх родів: «Чи знаєте ви, що в цих оселях є ефод, і віщі ідоли, і різьблений образ, і литий образ? Тепер ви знаєте, що маєте робити».
15І звернули вони туди, і ввійшли до оселі юного левита при домі Михи, та й привітали його.
16Шістсот данян, оперезаних своєю військовою зброєю, стояли біля входу до брами,
17тим часом як п'ятеро, що ходили розвідувати ту землю, ввійшли всередину і взяли різьблений образ, ефод, віщих ідолів і литий образ. Священик же стояв біля входу до брами, як і шістсот мужів, оперезаних військовою зброєю,
18коли ж ті ввійшли до дому Михи і взяли різьблений образ, литий образ, ефод та віщих ідолів. Священик сказав їм: «Що ви робите?»
19А вони сказали йому: «Мовчи; поклади руку на уста свої! Ходи з нами і будь нам за батька та за священика. Чи ліпше тобі бути священиком для дому одного чоловіка, чи бути священиком для племені та роду в Ізраїлі?»
20Священик зрадів. Він узяв ефод, домашніх ідолів-віщунів та різьблене зображення і прилучився до народу.
21Вони рушили знову, пустивши дітей, худобу та маєток попереду.
22Вони вже відійшли на деяку відстань від дому Михи, коли сусіди Михи зібралися й наздогнали синів Дана.
23Вони гукнули до синів Дана, а ті обернулися й сказали Мисі: «Що сталося? Чому ти зібрав людей?»
24Він відказав: «Ви забрали мого священика й богів, яких я зробив, і пішли геть! Що ж лишилося мені? Як же ви можете питати: „Що сталося?“»
25Але сини Дана відповіли: «Нехай голос твій не звучить поміж нас, щоб не напали на вас люди запеклі, і не позбувся ти свого життя та життя своєї родини».
26Тож Миха, бачачи, що вони сильніші за нього, повернув назад і пішов до свого дому; а сини Дана пішли своєю дорогою,
27узявши те, що зробив Миха, і священика, якого той собі придбав. І прийшли вони до Лаїша, до народу спокійного й безтурботного, і висікли їх вістрям меча, а місто спалили дощенту.
28І не було кому визволити, бо воно лежало далеко від Сидона, і вони ні з ким не мали стосунків; воно було в долині Бет-Рехов. Вони відбудували те місто й оселилися там,
29і нарекли це місто Дан, за іменем праотця свого Дана, сина Ізраїлевого. Втім, первісно ім'я того міста було Лаїш.
30Даняни поставили собі те різьблене зображення; і Йонатан, син Ґершома, сина Манасії, та нащадки його служили священниками Дановому коліну, аж доки цей край не пішов у вигнання.
31І тримали вони в себе те різьблене зображення, що зробив Миха, впродовж усього часу, поки Дім Божий стояв у Шіло.
WEBREATH · 11:11
«Let every thing that hath breath praise the LORD» — Psalm 150:6
Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.
WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath