КНИГА СУДДЇВ 17 · Ідолопоклонство Михи

1Був один чоловік у горах Єфремових, ім'я якого було Миха.

2Він сказав своїй матері: «Одинадцять сотень шеклів срібла, що були взяті в тебе, за які ти прорекла прокляття, ще й виголосила в мої вуха, — це срібло в мене; я взяв його». «Благословенний БОГОМ мій син», — сказала його мати.

3Він повернув одинадцять сотень шеклів срібла своїй матері; але мати його сказала: «Я оце посвячую це срібло БОГОВІ, передаючи його моєму синові, щоб зробити різьбленого кумира та вилитого кумира. Тепер я повертаю його тобі».

4Тож коли він повернув це срібло своїй матері, мати його взяла двісті шеклів срібла і віддала їх майстрові. Він зробив із того різьбленого кумира та вилитого кумира, і вони перебували в домі Михи.

5І цей чоловік Миха мав дім Божий; він зробив ефод і віщих ідолів та посвятив одного зі своїх синів, щоб той був йому за священика.

6У ті дні не було царя в Ізраїлі; кожен робив те, що йому було до вподоби.

7Був один юнак із Вифлеєма Юдиного, з роду Юдиного; він був левит і мешкав там як захожий чужинець.

8Цей чоловік залишив місто Вифлеєм Юдин, щоб оселитися там, де зможе знайти місце. Дорогою він прийшов до дому Михи в горах Єфремових.

9«Звідки ти йдеш?» — запитав його Миха. Той відповів: «Я левит із Вифлеєма Юдиного, і я подорожую, щоб оселитися там, де зможу знайти місце».

10«Залишся зі мною, — сказав йому Миха, — і будь мені за батька і за священика, а я даватиму тобі десять шеклів срібла на рік, спорядження з одягу та прожиток твій». І левит пішов.

11Левит погодився залишитися з тим чоловіком, і юнак став як один із власних синів його.

12Миха посвятив левита, і юнак став його священником та залишився у святилищі Михи.

13«Тепер я знаю, — мовив собі Миха, — що БОГ пошле мені процвітання, оскільки левит став моїм священником».