КНИГА СУДДЇВ 15 · Помста Самсона

1По якомусь часі, у дні пшеничних жнив, прийшов Самсон навідати свою дружину, несучи в дарунок козеня. І сказав він: «Увійду я до опочивальні до моєї дружини». Але батько її не дозволив йому ввійти.

2«Я був певен, — сказав її батько, — що ти зовсім зненавидів її, тому й віддав її твоєму весільному другові. Але хіба молодша сестра її не гарніша за неї? Нехай же вона стане твоєю дружиною замість тієї».

3Тоді Самсон оголосив: «Цього разу филистимляни не матимуть жодного докору проти мене за ту шкоду, яку я їм заподію».

4І пішов Самсон, і зловив триста лисиць. Він узяв смолоскипи і, повернувши [лисиць] хвостом до хвоста, прив'язав по смолоскипу між кожною парою хвостів.

5Він запалив смолоскипи і пустив [лисиць] серед незжатого хліба филистимлян, підпаливши і копиці, і хліб на пні, і виноградники, [і] оливкові дерева.

6І запитали филистимляни: «Хто це зробив?» І їм відповіли: «Самсон, зять тімнянина, який забрав дружину Самсона й віддав її весільному другові його». Тоді филистимляни прийшли і спалили вогнем її та її батька.

7І сказав їм Самсон: «Якщо ви так чините, то я не заспокоюся, доки не помщуся вам».

8І завдав він їм нещадного і дощенту нищівного розгрому. Потім зійшов униз і перебував у печері скелі Етам.

9І прийшли филистимляни, отаборилися в Юдеї і розійшлися по Лехі.

10І запитали люди з боку Юди: «Чому ви виступили проти нас?» Вони відповіли: «Ми прийшли, щоб узяти Самсона в полон і вчинити з ним так, як він учинив із нами».

11Тоді три тисячі юдеїв зійшли до печери скелі Етам і сказали Самсонові: «Ти ж знав, що филистимляни панують над нами; що ж це ти вчинив нам?» Він відповів їм: «Як вони вчинили мені, так і я вчинив їм».

12«Ми зійшли, — сказали вони йому, — щоб узяти тебе в полон і видати тебе филистимлянам». «Але покляніться мені, — сказав їм Самсон, — що ви самі не нападете на мене».

13«Не нападемо, — відповіли вони. — Ми лише візьмемо тебе в полон і видамо їм; ми не вб'ємо тебе». І зв’язали його двома новими линвами та вивели його зі скелі.

14Коли він дійшов до Лехі, филистимляни з криком вибігли йому назустріч. Тоді дух БОГА охопив його, і линви на його руках стали немов льон, що зайнявся вогнем; і пута спали з його рук.

15І натрапив він на свіжу щелепу осла, і простяг руку, і взяв її; і вбив нею тисячу чоловік.

16Тоді сказав Самсон: «Щелепою осла — купу за купою! Щелепою осла побив я тисячу людей».

17Коли ж він закінчив промовляти, то кинув щелепу геть; тому й назвали те місце Рамат-Лехі.

18І відчув він велику спрагу, і воззвав до БОГА: «Ти Сам дарував цю велику перемогу рукою Твого слуги; а тепер чи мушу я померти від спраги й упасти в руки необрізаних?»

19І розколов Бог западину, що в Лехі, і ринула з неї вода; і він напився, вернулася сила до нього, і він ожив. Тому й зветься воно донині «Ен-Гаккоре, що в Лехі».

20І він правив Ізраїлем за днів филистимлян двадцять років.