КНИГА ІСУСА НАВИНА 8 · Здобуття Гая
машинний переклад: ця традиція ще не має опублікованого перекладу вашою мовою
1БОГ сказав Ісусові: «Не бійся і не жахайся. Візьми із собою всіх воїнських людей, устань і вирушай проти Гая. Дивись, Я віддам у твої руки царя Гая, і народ його, і місто його, і землю його.
2І вчиниш із Гаєм та з його царем так, як учинив ти з Єрихоном та його царем; тільки здобич його та худобу його можете взяти собі як поживу. Постав же засідку на місто позаду нього».
3І піднявся Ісус та всі воїнські люди, щоб вирушити проти Гая. І вибрав Ісус тридцять тисяч мужів, доблесних воїнів, і послав їх уперед уночі.
4Він дав їм наказ такий: «Глядіть, ви маєте залягти в засідці позаду міста; не віддаляйтеся надто від міста і будьте всі напоготові.
5Я ж та всі війська, що зі мною, наблизимося до міста; і коли вони вийдуть проти нас, як і першого разу, ми побіжимо перед ними.
6Вони ринуться слідом за нами, аж поки ми не відтягнемо їх від міста. Вони бо думатимуть: „Вони втікають від нас так само, як минулого разу“; і доки ми втікатимемо перед ними,
7ви кинетеся із засідки й заволодієте містом, і ВІЧНИЙ, Бог ваш, віддасть його у ваші руки.
8І коли здобудете місто, підпаліть його вогнем. Учиніть так, як наказав БОГ. Глядіть, я дав вам свій наказ».
9Тоді Ісус вирядив їх, і вони вирушили в засідку, і зайняли становище між Гаєм та Бетелем — на захід від Гая; а Ісус провів ту ніч із рештою війська.
10Рано-вранці Ісус піднявся й перелічив військо; відтак він та старійшини Ізраїля рушили проти Гая на чолі війська.
11Усе бойове військо, що було з ним, вирушило вперед, наблизилося до міста й отаборилося на північ від Гая, а між ними та Гаєм була улоговина.—
12Він вибрав близько п’яти тисяч мужів і поставив їх у засідку між Бетелем та Гаєм, на захід від міста.
13Так було розміщено основні сили війська на північ від міста, а дальній край його — на заході. (Це було після того, як Ісус провів ніч у долині).—
14Коли цар Гая побачив це, він і всі люди його, городяни, поспішно вийшли на світанку на призначене місце навпроти Арави, щоб стати до бою з ізраїльтянами; бо він не знав, що позаду міста була засідка.
15Ісус та ввесь Ізраїль удалися до втечі в напрямку пустині, нібито розбиті ними.
16Усе військо, що було в місті, зібралося переслідувати їх; женучись за Ісусом, вони віддалилися від міста.
17Не лишилося жодного мужа в Гаї чи в Бетелі, хто не пішов би слідом за Ізраїлем; вони залишили місто відкритим, женучись за Ізраїлем.
18БОГ тоді сказав до Ісуса: «Простягни списа, що в руці твоїй, до Гая, бо Я віддам його в твої руки». І простяг Ісус списа, що був у його руці, в бік міста.
19Щойно він простяг руку свою, як засідка швидко вибігла зі свого місця. Вони ввійшли до міста, оволоділи ним і негайно підпалили місто.
20Мужі Гая озирнулися й побачили дим міста, що здіймався до неба; і не мали вони куди втікати в жодному напрямку. Народ, що втікав до пустині, тепер обернувся на переслідувачів.
21Бо коли Ісус та весь Ізраїль побачили, що засідка захопила місто і що дим підіймається над містом, вони повернулися й ударили на мужів Гаю.
22А інші [ізраїльтяни] виходили з міста проти них, так що вони опинилися поміж двох сил ізраїльтян, по одній з кожного боку. Їх було винищено так, що ніхто не врятувався й не втік.
23Царя ж Гаю схопили живим і привели до Ісуса.
24Коли Ізраїль перебив усіх жителів Гаю, які переслідували їх у відкритій пустелі, і всі вони до останнього полягли від меча, всі ізраїльтяни повернулися до Гаю і вразили його мечем.
25Загальна кількість тих, хто поліг того дня, чоловіків і жінок, усього населення Гаю, склала дванадцять тисяч.
26Ісус не опускав руки своєї, в якій простягав списа, доки не було винищено всіх жителів Гаю.
27Лише худобу та здобич того міста ізраїльтяни забрали собі, згідно з велінням, що БОГ дав Ісусові.
28Тоді Ісус спалив Гай і перетворив його на купу руїн навіки, на пустку аж до цього дня.
29А царя Гаю повісив на палі аж до вечора. На заході сонця Ісус звелів зняти труп із палі, і поклали його при вході до міської брами. І насипали над ним велику купу каміння, що стоїть і донині.
30Того часу Ісус збудував жертовник ВІЧНОМУ, Богові Ізраїля, на горі Евал,
31як Мойсей, раб БОГА, наказав синам Ізраїля — як написано в Книзі Вчення Мойсея — жертовник із нетесаного каменю, над яким не здіймали заліза. Вони принесли на ньому цілопалення БОГУ і принесли жертви мирні.
32І там, на каменях, він викарбував список із Вчення, яке Мойсей написав для синів Ізраїля.
33Увесь Ізраїль — як прибулець, так і тубілець — зі своїми старійшинами, урядниками та суддями, стояв по обидва боки Ковчега перед священниками-левитами, які несли Ковчег Заповіту БОГА. Половина їх стояла навпроти гори Ґарізім, а половина їх навпроти гори Евал, як наказав давніше Мойсей, раб БОГА, щоб благословити народ Ізраїля.
34Після того він прочитав усі слова Вчення, благословення і прокляття, точнісінько так, як написано в Книзі Вчення.
35Не було жодного слова з усього, що наказав Мойсей, якого б Ісус не прочитав перед усією громадою Ізраїля, разом із жінками, дітьми та прибульцями, які ходили серед них.
WEBREATH · 11:11
«Let every thing that hath breath praise the LORD» — Psalm 150:6
Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.
WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath