КНИГА ІСУСА НАВИНА 7 · Поразка під Гаєм

1Проте ізраїльтяни порушили закляття: Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха, з коліна Юди, взяв із заклятого, і запалав гнів БОГА на ізраїльтян.

2Ісус послав мужів із Єрихона до Ая, що поблизу Бет-Авена — на схід від Бетеля, — з наказом піти й розвідати край. І пішли мужі, й розвідали Ай.

3Вони повернулися до Ісуса і сказали йому: «Нехай не все військо йде. Нехай дві чи три тисячі мужів підуть і вдарять на Ай; не обтяжуй усього війська походом туди, бо мало їх там».

4Тож рушило туди з війська близько трьох тисяч мужів; але вони зазнали поразки від мужів Ая.

5Мужі Ая вбили з них близько тридцяти шести чоловік, переслідуючи їх за брамою аж до Шеваріма і стинаючи їх на схилі. І серце війська завмерло в крайньому розпачі.

6Тоді Ісус роздер свій одяг. Він і старійшини Ізраїля лежали до самого вечора обличчям до землі перед Ковчегом БОГА; і посипали порохом голови свої.

7«О, Владико мій БОЖЕ! — вигукнув Ісус. — Навіщо перевів Ти цей народ через Йордан лише для того, щоб віддати нас у руки амореїв на погибель нам? Якби ж то ми вдовольнилися тим, щоб залишитися по той бік Йордану!

8О Владико мій, що можу я сказати після того, як Ізраїль повернув тил перед ворогами своїми?

9Коли почують це ханаанеї та всі жителі цієї землі, вони оточать нас і зітруть саме ім'я наше з землі. І що ж учиниш Ти для Свого великого імені?»

10Але БОГ відповів Ісусові: «Встань! Чому ти лежиш долілиць?»

11Згрішив Ізраїль! Вони порушили завіт, яким Я зв'язав їх. Вони взяли із заклятого й поклали до свого посуду; вони вкрали; вони зламали вірність!

12Тому сини Ізраїлеві не зможуть устояти перед своїми ворогами; вони змушені будуть повернути спину перед своїми ворогами, бо стали заклятими. Я більше не буду з вами, якщо не викоріните з-поміж себе закляте.

13Іди й освяти народ. Накажи їм: Освячуйтеся на завтра. Бо так говорить ВІЧНИЙ, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, о Ізраїлю, і ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, доки не усунете закляте з-поміж себе.

14Завтра вранці ви постанете за колінами. Те коліно, на яке вкаже БОГ, підійде за родами; рід, на який вкаже БОГ, підійде за батьківськими домами, а батьківський дім, на який вкаже БОГ, підійде чоловік за чоловіком.

15Тоді той, на кого буде вказано щодо заклятого, і все, що його, буде віддано вогню, бо він порушив Завіт БОГА і вчинив безчестя в Ізраїлі».

16Рано-вранці наступного дня Ісус звелів Ізраїлю підійти за колінами; і було вказано на коліно Юдине.

17Потім він звелів родам Юди підійти, і було вказано на рід Зераха. Тоді він звелів роду Зераха підійти за батьківськими домами, і було вказано на Завдія.

18Зрештою він звелів його батьківському дому підійти чоловік за чоловіком, і було вказано на Ахана, сина Кармія, сина Завдія, сина Зераха, з коліна Юдиного.

19Тоді Ісус сказав Аханові: «Сину мій, воздай славу ВІЧНОМУ, Богові Ізраїля, учинивши сповідь. Скажи ж мені, що ти зробив; не приховуй нічого від мене».

20Ахан відповів Ісусові: «Істинно, згрішив я проти ВІЧНОГО, Бога Ізраїля. Ось що я вчинив:

21Побачив я серед здобичі прекрасний шинеарський плащ, і двісті шекелів срібла, і зливок золота вагою п’ятдесят шекелів, і пожадав я їх та й узяв. Ось вони закопані в землі в моєму наметі, а срібло — під плащем».

22І послав Ісус вісників, які побігли до намету; і ось він, той плащ, закопаний у його наметі, а срібло під ним.

23І забрали вони їх із намету, і принесли до Ісуса та всіх ізраїльтян, і поклали перед БОГОМ.

24Тоді Ісус і ввесь Ізраїль із ним узяли Ахана, сина Зераха, — і срібло, і плащ, і зливок золота, — і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намет його, і все майно його, та й повели їх до долини Ахор.

25І сказав Ісус: «Яке лихо навів ти на нас! Наведе БОГ лихо на тебе цього дня». І побив його камінням увесь Ізраїль. Вони віддали їх вогню й закидали їх камінням.

26І підняли над ним велику купу каміння, яка стоїть і досі. Тоді вщух гнів БОГА. Тому й названо те місце долиною Ахор «навести лихо»; пор. в. 25, — як воно є й донині.