КНИГА ІСУСА НАВИНА 4 · Дванадцять каменів із Йордану

1Коли весь народ завершив переходити Йордан, сказав БОГ до Ісуса:

2«Виберіть з-поміж народу дванадцятьох чоловіків, по одному від кожного коліна,

3і накажіть їм так: Візьміть звідси, саме з середини Йордану, з того місця, де стоять ноги священників, дванадцять каменів; візьміть їх із собою й покладіть на тому місці, де проведете ніч».

4І покликав Ісус дванадцятьох чоловіків, яких призначив з-поміж синів Ізраїля, по одному від кожного коліна;

5і сказав їм Ісус: «Підійдіть перед Ковчег ВІЧНОГО, Бога вашого, на середину Йордану, і підійміть кожен камінь собі на плече — за числом колін Ізраїля,

6щоб це стало знаком серед вас: коли колись запитають ваші діти: “Що означають для вас ці камені?”,

7то скажете їм: “Води Йордану були перетяті перед Ковчегом Заповіту БОЖОГО; коли він проходив крізь Йордан, води Йордану були перетяті”. І слугуватимуть ці камені народові Ізраїля пам'яткою навіки».

8І вчинили сини Ізраїля так, як звелів Ісус. Вони підняли з середини Йордану дванадцять каменів, за числом колін Ізраїля, як БОГ наказав Ісусові, і забрали їх із собою на місце свого нічлігу та поклали їх там.

9Також дванадцять каменів Ісус поставив на середині Йордану, на тому місці, де стояли ноги священників, які несли Ковчег Заповіту; і вони перебувають там аж до цього дня.

10Священники, що несли Ковчег, стояли посеред Йордану, аж поки не було виконано все те, що БОГ звелів Ісусові переказати народові, саме так, як заповів Ісусові Мойсей. І народ квапливо перейшов.

11І коли весь народ завершив перехід, Ковчег БОГА і священники рушили на чоло народу.

12Сини Рувимові, сини Гадові та половина коліна Манасіїного перейшли озброєними попереду синів Ізраїлевих, як заповів їм Мойсей.

13Близько сорока тисяч добірних воїнів перейшли за повелінням БОГА на степи Єрихонські до битви.

14Того дня БОГ звеличив Ісуса в очах усього Ізраїля, і благоговіли перед ним по всі дні його, як благоговіли перед Мойсеєм.

15І сказав БОГ Ісусові:

16«Звели священникам, що несуть Ковчег Свідчення, вийти з Йордану».

17І наказав Ісус священникам, кажучи: «Вийдіть із Йордану».

18І щойно священники, що несли Ковчег Заповіту БОГА, вийшли з Йордану, і ступні ніг священників стали на суходіл, води Йордану повернулися на своє місце і потекли, як і раніше, всім руслом своїм.

19І вийшов народ із Йордану десятого дня першого місяця, і отаборився в Гілґалі, на східному краї Єрихону.

20І ті дванадцять каменів, що їх узяли з Йордану, Ісус поставив у Гілґалі.

21І промовив він до синів Ізраїлевих так: «Коли в прийдешні часи ваші діти запитають своїх батьків: „Що означають ці камені?“,

22скажіть дітям вашим: „По суходолу перейшов Ізраїль Йордан цей“».

23Бо ВІЧНИЙ, Бог ваш, висушив води Йордану перед вами, доки ви не перейшли, так само, як ВІЧНИЙ, Бог ваш, учинив з Очеретяним морем, яке висохло перед нами, доки ми не перейшли.

24Так усі народи землі пізнають, яка могутня рука БОГА, і ви боятиметеся ВІЧНОГО, Бога вашого, повсякчас”.