КНИГА ІСУСА НАВИНА 11 · Завоювання північних міст

1Коли ця звістка дійшла до Явіна, царя Хацору, він послав вісників до Йовава, царя Мадону, до царя Шімрону, до царя Ахшафу,

2і до інших царів на півночі — у гірській країні, в Араві на південь від Кіннерету, у низинах та в окрузі Дор на заході;

3до ханаанеїв на сході й на заході; до амореїв, хеттеїв, періззеїв та євусеїв у гірській країні; і до хіввеїв біля підніжжя Гермону, у землі Міцпа.

4Вони виступили з усіма своїми військами — величезне полчище, численне, мов пісок на березі моря, — і з великою безліччю коней та колісниць.

5Усі ці царі об’єднали сили; вони прийшли й отаборилися разом біля Вод Мерому, щоб стати до бою з Ізраїлем.

6Та БОГ сказав Ісусові: «Не бійся їх; завтра о цій порі Я вчиню так, що всі вони лежатимуть побиті перед Ізраїлем. Ти переріжеш сухожилля їхнім коням, а колісниці їхні спалиш».

7І рушив Ісус з усіма своїми воїнами зненацька на них біля Вод Мерому і напав на них.

8І віддав їх БОГ у руки Ізраїля, і вони розбили їх і переслідували аж до Великого Сидону та Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпе на сході; вони розгромили їх, не залишивши жодного вцілілого.

9І вчинив Ісус із ними так, як наказав йому БОГ: він перерізав сухожилля їхнім коням, а їхні колісниці спалив.

10Тоді Ісус повернувся, здобув Хацор і вразив царя його мечем. — Хацор бо раніше був головою всіх тих царств. —

11Вони піддали закляттю й віддали вістрю меча кожну живу душу в ньому. Жодної душі не лишилося, а сам Хацор було спалено дотла.

12Ісус здобув усі ті царські міста та їхніх царів. Він побив їх вістрям меча; він піддав їх закляттю згідно з велінням Мойсея, слуги БОГА.

13Проте всіх тих міст, що й досі стояли на своїх пагорбах, Ізраїль не спалив; лише один Хацор спалив Ісус.

14Усю здобич і худобу решти тих міст сини Ізраїля взяли собі за здобич. А все населення вони висікли вістрям меча, аж доки не винищили їх; вони не пощадили жодної душі.

15Як ВІЧНИЙ заповідав [Божому] слузі Мойсеєві, так Мойсей наказав Ісусові, і так учинив Ісус; він не занехаяв нічого з усього, що БОГ наказав Мойсеєві.

16І завоював Ісус усю цю землю: гору [Юди], Неґев, увесь край Ґошен, Шефелу, Араву, а також гірський край і прибережну рівнину Ізраїля —

17[усе] від гори Халак, що здіймається до Сеїру, аж до Баал-Ґада в долині Лівану біля підніжжя гори Гермон; і полонив він усіх тамтешніх царів, і стратив їх.

18Тривалий час вів Ісус війну з усіма тими царями.

19Окрім хіввеїв, які жили в Ґів'оні, жодне місто не уклало миру з синами Ізраїля; усі були взяті в бою.

20Бо від БОГА було те, що запеклими стали серця їхні, аби стати до битви проти Ізраїля, щоб піддати їх закляттю без пощади й винищити їх, як БОГ наказав Мойсеєві.

21Того часу пішов Ісус і вигубив анакіїв із гірської країни, з Хеврону, Девіру й Анаву, з усієї гірської країни Юди і з усієї гірської країни Ізраїля; піддав їх Ісус закляттю разом із їхніми містами.

22Не зосталося жодного з анакіїв у землі ізраїльтян; лише в Газі, Ґаті та Ашдоді дехто лишився.

23Так здобув Ісус увесь той край, усе так, як БОГ обіцяв Мойсеєві; і віддав його Ісус у наділ Ізраїлеві за поділом за їхніми племенами. І спочила земля від війни.