КНИГА ІСУСА НАВИНА 10 · День, коли сонце спинилося

1Коли цар Єрусалиму Адоні-Цедек почув, що Ісус здобув Гай і віддав його на закляття, вчинивши з Гаєм та його царем так, як учинив з Єрихоном та його царем, і що мешканці Ґівона уклали мир з Ізраїлем і залишилися посеред них,

2він вельми злякався. Бо Ґівон був містом великим, мов одне з міст царських, — ба навіть більшим за Гай, — і всі мужі його були воїнами.

3Тож послав цар Єрусалиму Адоні-Цедек до царя Хеврону Гогама, царя Ярмуту Пірама, царя Лахішу Яфії та царя Еґлону Девіра таке послання:

4«Прийдіть до мене й допоможіть мені розбити Ґівон, бо він уклав мир з Ісусом та ізраїльтянами».

5І з'єдналися та вирушили п’ять аморейських царів — цар Єрусалиму, цар Хеврону, цар Ярмуту, цар Лахішу та цар Еґлону, з усіма своїми військами, — і стали табором проти Ґівона, і взяли його в облогу.

6Тоді люди Ґівона послали до Ісуса в табір у Ґілґалі таке слово: «Не опускай рук твоїх перед слугами твоїми; прийди до нас поквапно, поможи нам і визволи нас, бо всі аморейські царі гірського краю зібралися проти нас».

7І рушив Ісус із Ґілґалу, він та всі воєнні люди з ним — усі вправні воїни.

8БОГ сказав Ісусові: «Не бійся їх, бо Я віддам їх у твої руки; жоден із них не встоїть перед тобою».

9І напав Ісус на них зненацька, йшовши всю ніч від Ґілґалу.

10БОГ кинув їх у замішання перед Ізраїлем: [Ісус] завдав їм нищівної поразки коло Ґівона, гнав їх у напрямку підйому Бет-Хорон і разив їх аж до Азеки та Маккеди.

11Коли вони втікали перед Ізраїлем схилом Бет-Хорону, БОГ скидав на них величезне каміння з неба аж до Азеки, і вони гинули; більше загинуло від граду камінного, ніж полягло від зброї ізраїльтян.

12Тієї днини, коли БОГ розгромив амореїв перед синами Ізраїля, звернувся Ісус до БОГА; сказав він перед очима ізраїльтян: «Зупинися, сонце, над Гівеоном, і місяцю — у долині Аялон!»

13І зупинилося сонце, і спинився місяць, допоки народ чинив суд над своїми ворогами, — як написано в Книзі Праведного. Так спинилося сонце серед неба і не квапилося заходити цілий день;

14бо БОГ бився за Ізраїль. Ні доти, ні потому не бувало такого дня, коли б БОГ учинив за словами, мовленими людиною.

15Тоді Ісус разом з усім Ізраїлем повернувся до табору в Ґілґалі.

16Тим часом ті п’ять царів утекли й сховалися в печері в Маккеді.

17Коли ж було сповіщено Ісусові, що знайшли п’ятьох царів, які ховаються в печері в Маккеді,

18Ісус наказав: «Прикотіть велике каміння до входу в печеру і поставте біля неї людей, щоб пильнувати їх.

19А ви, решта, не спиняйтеся, але переслідуйте ворогів ваших і громіть їх із тилу. Не дозвольте їм дістатися своїх міст, бо ВІЧНИЙ, Бог ваш, віддав їх у ваші руки».

20Коли Ісус та ізраїльтяни скінчили завдавати їм нищівного удару, їх було винищено дощенту, окрім кількох утікачів, що сховалися в укріплених містах.

21Усе військо неушкодженим повернулося до Ісуса в табір у Маккеді; ніхто навіть не огризнувся на ізраїльтян.

22І наказав тоді Ісус: «Відчиніть отвір печери та виведіть до мене з печери тих п’ятьох царів».

23Так і зробили. І вивели до нього з печери тих п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського та царя еґлонського.

24І коли тих царів вивели до Ісуса, покликав Ісус кожного, хто був на боці Ізраїля, і наказав військовим начальникам, які ходили з ним: «Підійдіть і покладіть ваші ноги на шиї цих царів». Вони підійшли й поклали свої ноги на їхні шиї.

25І сказав їм Ісус: «Не бійтеся і не тримайте страху; будьте міцні та мужні. Бо саме так учинить БОГ з усіма ворогами, з якими ви воюєте».

26Після того Ісус звелів віддати їх на смерть і повісити на п’ятьох палях, і залишалися вони повішеними на палях аж до вечора.

27На заході сонця наказав Ісус зняти їх із паль і кинути в печеру, де вони переховувалися. І привалили велике каміння до отвору печери, [і лежить воно там] аж до цього дня.

28Того ж часу здобув Ісус Македу й віддав її та її царя лезу меча, прирікши на знищення її та кожну душу в ній і не залишивши жодного вцілілого. І вчинив він із царем Македи так, як учинив із царем Єрихона.

29І вирушив Ісус з усім Ізраїлем із Македи до Лівни, і пішов на неї війною.

30І віддав її БОГ разом із царем її в руки Ізраїля; і побили її та всіх людей у ній вістрям меча, не лишивши нікого вцілілим. І вчинив він із царем її так, як учинив із царем Єрихона.

31Від Лівни рушив Ісус і весь Ізраїль із ним до Лахіша; і отаборився проти нього, і воював проти нього.

32БОГ віддав Лахіш у руку Ізраїля, і здобули його другого дня, і вразили його та всяку душу, що в ньому, вістрям меча, так само, як учинили з Лівною.

33Того часу вирушив Горам, цар Ґезеру, на поміч Лахішеві; та розбив його Ісус і народ його, так що не лишив йому жодного вцілілого.

34Від Лахіша рушив Ісус і весь Ізраїль із ним до Еґлона; і отаборилися проти нього, і воювали проти нього.

35І здобули його того самого дня, і вразили його вістрям меча, піддавши закляттю всяку душу, що була в ньому, так само, як учинили з Лахішем.

36З Еґлона рушив Ісус і весь Ізраїль із ним до Хеврона, і воювали проти нього.

37І здобули його, і вразили вістрям меча його, і царя його, і всі міста його, і всяку душу, що була в ньому. Не лишив він жодного вцілілого, піддавши закляттю його та всяку душу, що була в ньому, так само, як учинив з Еґлоном.

38Тоді повернув Ісус і весь Ізраїль із ним до Девіра, і воював проти нього.

39І здобув він його, і царя його, і всі міста його. І вразили їх вістрям меча, і піддали закляттю всяку душу, що була в ньому. Не лишили вони жодного вцілілого; як учинили з Хевроном, і як учинили з Лівною та царем її, так учинили з Девіром та царем його.

40Так підкорив Ісус усю землю: узгір'я, і Неґев, і Шефелу, і схили, з усіма їхніми царями; не лишив він жодного вцілілого, але піддав закляттю все, що дихало, — як заповів ВІЧНИЙ, Бог Ізраїлів.

41І підкорив їх Ісус від Кадеш-Барнеа аж до Ґази, і весь край Ґошен, і аж до Ґів'она.

42Усі ті царі та їхні землі були підкорені Ісусом одним ударом, бо ВІЧНИЙ, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.

43Тоді Ісус, з усім Ізраїлем, повернувся до табору в Гілгалі.