КНИГА ЙОВА 39 · Господь говорить про Своє творіння

1Чи знаєш ти пору, коли гірські кози родять? Чи помічаєш ти час, коли лані котяться?

2Чи лічиш місяці, які вони мусять сповнити? Чи знаєш пору, коли вони родять,

3Коли припадають до землі, щоб привести нащадків своїх, скинути плоди свої?

4Малята їхні міцнішають; вони ростуть у полі; відходять і більше не повертаються.

5Хто випустив дикого осла на волю? Хто розв'язав пута онагрові,

6Кому оселею Я вчинив пустелю, солончакову землю — житлом його?

7Він глузує з міського гамору, не чує криків поганяча.

8Він нишпорить горами в пошуках пасовища; шукає бодай якоїсь зелені.

9Чи погодиться дикий віл служити тобі? Чи ночуватиме він коло твоїх ясел?

10Чи втримаєш дикого вола мотуззям у борозні? Чи волочитиме він долини слідом за тобою?

11Чи покладешся на нього через велику силу його, і чи полишиш на нього свій труд?

12Чи довіриш ти волові звозити зерно твоє і збирати його на твій тік?

13Крило страуса тріпоче радісно; та чи рівні крила його й пір'я лелечим?

14Він залишає яйця свої на землі, даючи їм грітися у поросі,

15Забуваючи, що нога може розчавити їх, або дикий звір розтоптати.

16Жорстоко покинуто малят його, немовби не його власних; труд його марний через брак турботи.

17Бо Бог позбавив його мудрости, не уділив йому частки в розумінні,

18А інакше знісся б він угору, глузуючи з коня та вершника його.

19Чи ти даєш коневі силу його? Чи ти одягаєш шию його у гриву?

20Чи змусиш ти його здригатися, немов сарана, коли величне хропіння його [сіє] жах?

21Він б'є копитом із силою, він мчить із завзяттям, кидаючись у бій.

22Він глузує зі страху; його не злякати;Він не відступає перед мечем.

23Повний сагайдак стріл свистить повз нього,І блискучий спис, і ратище.

24Тремтячи від запалу, ковтає він землю;Він не спиняється перед звуком сурми.

25Як засурмить сурма, він каже: «Ага!»Здалеку чує він битву,Гуркіт і бойові вигуки воєначальників.

26Чи від твоєї мудрості яструб оперяється,Простягає крила свої на південь?

27Чи за твоїм наказом злітає орел,Будуючи високо своє гніздо,

28На скелі живучи,Ночуючи на стрімчаку неприступної скелі?

29Звідти виглядає він поживу;Здалеку очі його бачать її.

30Пташенята його глитають кров;Де вбиті, там і він.