КНИГА ЙОВА 23 · Йов прагне Бога

1І мовив Йов у відповідь:

2І сьогодні гірка моя скарга;Сила моя вичерпана від стогону мого.

3О, якби я знав, як дістатися до [Бога],Як дійти до небесної оселі.

4Я виклав би перед Ним справу мою,І наповнив би уста свої доказами.

5Я дізнався б, які відповіді чекають на мене,І знав би, якою буде та відповідь.

6Чи став би [Бог] змагатися зі мною непоборно владно?Воістину, я не був би звинувачений!

7Там чесний був би виправданий божественним судом,І я назавжди врятувався б від мого судді.

8Та піду я на Схід — [Бога] немає там;На Захід — я все ще, здається, один;

9На Північ — не можу розгледіти Того, Хто втаємничений;На Південь — і там Він схований від очей моїх.

10Але [Бог] знає путь, якою я йду;Якби випробував мене, я вийшов би чистим, як золото.

11Я ступав слідами Божими,Тримався цієї путі без ухиляння,

12Я не відступав від того, що повелівали Божі уста;Я беріг ці слова дорожче за хліб щоденний.

13Непохитний, не піддатливий намовлянням,[Бог] забажає — і це збувається.

14Бо Цей покладе край моєму строку,Та багато є ще такого, що тримається в запасі.

15Тому я жахаюся перед Божою присутністю;Коли роздумую про це, відчуваю страх.

16Бог позбавив мене мужності;Шаддай настрашив мене.

17Та я не знищений темрявою;Густа імла була схована від мене.