КНИГА ЙОВА 21 · Йов: Безбожні зазнають кари

1Йов сказав у відповідь:

2Слухайте пильно те, що я скажу,І нехай це буде вашою розрадою.

3Стерпіть мене, поки я говоритиму,А після того, як скажу, можете глузувати.

4Хіба до людини звернена скарга моя?Чому б мені не втратити терпіння?

5Погляньте на мене і вжахніться,І покладіть руку на уста свої.

6Коли я згадую про це, мене огортає жах;Тіло моє тремтіння проймає.

7Чому безбожні живуть,Процвітають і багатіють?

8Діти їхні з ними завжди,І бачать вони дітей своїх дітей.

9Доми їхні в безпеці, без страху;Вони не відчувають жезла Бога.

10Бик їхній запліднює і не хибить;Корова їхня телиться і не викидає;

11Вони випускають немовлят своїх, мов овечок,І діти їхні стрибають довкола.

12Вони співають під бубон і лютню,І веселяться під звуки сопілки;

13Вони проводять дні свої в щасті,І сходять у Шеол із миром.

14Вони кажуть Богові: «Облиш нас,Ми не хочемо знати Твоїх доріг;

15Хто такий Шаддай, щоб ми Йому служили?Що ми здобудемо, підносячи молитву?»

16Щастя їхнє не в їхніх руках.(Думки безбожних далекі від мене!)

17Як рідко гасне світильник безбожних,Чи спадає на них заслужене лихо,Чи відділяється їм частка в гніві!

18Нехай вони стануть як солома на вітрі,Як полова, що її розвіває буря.

19[Ви кажете:] «Бог береже покарання його для дітей його»;Нехай же відплатиться йому, щоб він сам це відчув,

20Нехай очі його побачать погибель його,І нехай п'є він гнів Шаддая!

21Бо яке йому діло до долі дому свого після нього,Коли лік місяців його вичерпано?

22Чи Бога навчати знанню,Того, Хто судить із таких висот?

23Цей помирає в повному здоров'ї,Цілком спокійний і безтурботний,

24З дійницями, повними молока,З кістковим мозком соковитим.

25Тоді як інший помирає згірклим,Ніколи не скуштувавши щастя.

26Обидва вони лежать у поросіІ вкриті червою.

27О, я знаю ваші думкиІ підступи, які ви куєте проти мене.

28Ви скажете: «Де дім вельможі —І де намет, в якому жив нечестивець?»

29Ви мали б запитати подорожніх;Ви не можете відкинути їхніх свідчень.

30Бо лиходія щадять у день лиха,У день, коли гнів ведеться вперед.

31Хто докорить йому в обличчя?Хто відплатить йому за вчинене ним?

32Його проводжають до гробу,І стоїть сторожа над його усипальницею.

33Солодкі йому груддя долини,Кожен іде слідом за ним,Незліченні ті, хто передує йому.

34Навіщо ж ви даєте мені пусту розраду?З ваших відповідей зостається лише віроломство.