КНИГА ЙОВА 18 · Білдад: Бог карає безбожників

1Тоді Білдад Шухій сказав у відповідь:

2Доки? Покладіть край словам! Розсудіть, і тоді будемо говорити.

3Чому нас вважають за худобу, Вважають нерозумними в очах ваших?

4О ти, що роздираєш себе в гніві, — чи заради тебе порушиться лад землі? Чи скелі зрушаться з місця свого?

5Справді, світло нечестивого згасає; Полум’я вогню його не сяє.

6Світло в наметі його темніє; Його світильник згасає для нього.

7Кроки його беззаконня спутані; Його ж задуми повалять його.

8Власні ноги ведуть його в сітку; Він ступає на тенета.

9Пастка хапає його за п’яту; Зашморг затягується на ньому.

10Мотузка на нього схована в землі; Сильце його — на стежці.

11Страхіття нападають на нього звідусіль І змушують ноги його втікати.

12Потомство його голодує; Лихо очікує на дружину його.

13Сухожилля під шкірою його пожерті; Первісток Смерті пожирає сухожилля його.

14Він вирваний із безпеки свого намету; Жах веде його до царя.

15Оселиться воно у спустілому наметі його; Сірка розсипана над оселею його.

16Знизу підсихає коріння його, А зверху в’яне гілля його.

17Усяка пам’ять про нього зникає з землі; Немає йому імені в чужих краях.

18Його виштовхнуто зі світла в темряву, Вигнано з цього світу.

19Нема в нього ні насіння, ні роду серед народу свого, Жодного вцілілого там, де він колись жив.

20Майбутні покоління жахнуться долі його, Як і попередні охоплені острахом.

21«Ось якими були оселі безбожних; Ось місце того, хто не знав Бога».