КНИГА ЙОВА 16 · Йов докоряє своїм розрадникам

1І Йов сказав у відповідь:

2Я часто чув подібне; ви всі — надокучливі розрадники.

3Чи нема краю вітряним словам? Що діймає тебе, що ти далі говориш?

4Я також міг би говорити, як ви, якби ви були на моєму місці; я засипав би вас словами, я хитав би над вами головою.

5Я підбадьорював би вас порадою, рух моїх губ приніс би полегшення.

6Якщо я говорю, біль мій не вщухає, а якщо замовкну — що втрачу я?

7Тепер же [Бог] справді виснажив мене; Ти знищив усю громаду мою.

8Ти вкрив мене зморшками; худорлявість моя слугує свідком і свідчить проти мене.

9Божим гнівом я роздертий і переслідуваний; скрегочучи на мене зубами, Мій Ворог простромлює мене поглядом.

10Вони широко роззявляють на мене свої роти; зневажаючи мене, б'ють по щоках; вони змовляються проти мене.

11Бог віддає мене лиходієві, кидає мене в пазурі нечестивих.

12Я був безтурботний, та [Бог] розтрощив мене — схопив мене за карк і розбив мене, поставив мене Своєю ціллю,

13Коли лучники оточили мене; нирки мої простромлені; не було мені пощади; жовч моя вилилася на землю.

14[Бог] пробивав мене проломом за проломом, мчав на мене, як воїн.

15Я зшив веретище на шкіру свою; я занурив славу свою в прах.

16Обличчя моє почервоніло від плачу; темрява вкриває очі мої

17Без жодної кривди з мого боку і заради чистоти моєї молитви!

18Земле, не покривай моєї крові; нехай не буде місця спочинку для мого зойку!

19Воістину тепер свідок мій на небі; Той, Хто може свідчити за мене, — на висоті.

20О мої заступники, мої друзі, перед Богом очі мої точать сльози;

21Нехай звершиться розсуд між людиною та Богом, як між одним смертним та іншим.

22Бо ще небагато літ мине,І я піду дорогою без вороття.