КНИГА ЙОВА 12 · Йов захищає себе

1Тоді Йов відповів і сказав:

2Справді, ви — [голос] народу,І мудрість помре разом із вами.

3Але й я, як ви, маю розум,І не нижчий за вас.Хто ж цього не знає?

4Я став посміховиськом для свого друга —«Той, хто кличе до Бога, і Той відповідає,Невинний і непорочний» — посміховиськом.

5У думках безтурботного — погорда до нещастя;Воно напоготові для тих, у кого хибиться нога.

6Грабіжники живуть спокійно у своїх наметах,І ті, хто гнівить Бога, безпечні —Ті, кого Божі руки створили.

7Але спитай худобу — і вона навчить тебе;Птахів небесних — і вони скажуть тобі,

8Або промов до землі — вона навчить тебе;І риби морські повідають тобі.

9Хто з-поміж усіх цих не знає,Що БОЖА рука це вчинила?

10У тій руці — душа всього живогоІ подих усього людства.

11Воістину, вухо розпізнає доводи,Як піднебіння куштує їжу.

12Чи в старців мудрість,І розум — у довголітніх?

13Мудрість і мужність — у Бога,Як і рада та розум.

14Що [Бог] зруйнує, не відбудується;Кого ув’язнить — не звільнити.

15Коли затримає води — вони висихають;Коли відпустить їх — вони розривають землю.

16Сила й винахідливість — у Бога,Як і той, хто заблукав, і той, хто вводить в оману.

17[Бог] так веде радників голимиІ суддів доводить до безумства;

18Розв’язує пояси царівІ пов’язує пов’язки на їхні стегна;

19Веде священників голимиІ збиває храмових служителів, стан храмових служителів; на противагу іншим «могутніх», на манівці;

20Позбавляє мови надійнихІ забирає глузд у старців;

21Виливає ганьбу на знатнихІ розслаблює пояс могутніх;

22Виводить таємниці з темрявиІ виносить приховане на світло;

23Звеличує народи, потім нищить їх,І розширює народи, потім веде їх геть.

24[Бог] позбавляє розуму проводирів народуІ змушує їх блукати в бездоріжній пустці.

25Вони мацають без світла в темряві,Змушені блукати, немов п'яні.